СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГА́УБИЦЯ
, і, ж.
Артилерійська зброя зі стволом середньої довжини, що стріляє навісним вогнем
.
Стволи гаубиць пашіли жаром від безперервної стрілянини
(В. Кучер)
;
– Гаубицю на третій давай!.. – гукає хтось з темряви, розмахуючи ліхтарем
(О. Гончар)
;
Більшість сучасних гаубиць самохідні, старі системи мають механічну тягу
(з наук.-попул. літ.)
.