СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГА́ТКА
, и, ж.
Настил з дерева, хмизу і т. ін. для проїзду через болото
.
Уночі частина козаків непомітно пройшла зробленою на болоті гаткою
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
Те саме, що гре́бля.
Довгі ряди коней з синіми гусарами спустились з гори на довгу гатку
(І. Нечуй-Левицький)
;
На краю гатки, що випнулася в панський став, біля вбитого в мул кийка, погойдувався на воді невеличкий човен
(К. Гриб)
;
– То ходімо чи що, – радо буркнув Славко. – Поїдемо до гатки рибу ловити. Там тихо, дачників нема
(О. Бердник)
.