СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГАТИ́ТИ
, гачу́, га́тиш, недок.
1
.
що.
Робити гатку або греблю, відгороджуючи воду
.
У робочу пору тисячами вигонювали
[виганяли народ]
розкопувать дороги, гатить греблі, .. розчищать садові парки
(О. Стороженко)
;
Гідрологи та геологи досліджують ріку, щоб знати, де саме гатити греблю і електричну станцію ставити
(М. Трублаїні)
;
// 
Прокладати гатку (через болото)
.
[
1-а Ворона
:]
На Ладогу Так гурти за гуртом Виганяла та цареві Болота гатила
(Т. Шевченко)
;
Великі болота-багнюки Поганськими вжитками гатили
(Панас Мирний)
.
2
.
по чому, у що, розм.
Ударяти, стукати по чому-небудь, у щось
.
Справді щось стука. Маланка злазить із лави, мацає стіни, а у вікно хтось гатить
(М. Коцюбинський)
;
Антін з усієї сили гатить молотком по синьому жалу коси
(С. Чорнобривець)
;
// 
Бити по чому-небудь
.
Як глянув господар – і зо зла аж посинів, Вхопив рубель та й ну гатить по спині Сердешного Осла
(Л. Глібов)
;
Одного
[фашиста]
метнув через себе багнетом .. У третього видер з рук автомат і став гатити по їхніх головах
(Ю. Яновський)
.
3
.
по кому, по чому, у кого, у що, розм.
Стріляти по кому-, чому-небудь, в когось, щось
.
Ворожі гармати безперестанку гатили по Гайдарівці
(С. Воскрекасенко)
;
Качки метались, як бджоли над поживою, .. а ми гатили й гатили в повітря, намагаючись котрих із них зняти додолу – на воду
(Олесь Досвітній)
;
Генка засів за кучугурами снігу й гатив по нас горошинами з своєї дерев'яної гармати
(Б. Антоненко-Давидович)
.
4
.
що, розм.
Витрачати що-небудь марно; викидати
.
– Замість того, щоб на поле угноєння одвезти, ви його у воду гатите?
(О. Донченко)
.
(1)
 
Гре́блю не га́тять
ким, чим, яким
хто-, що-небудь або який високо цінується, ним чи яким дорожать
.
– Оксана в госпіталь перейшла, – щиро сказав лікар. – Давно пора. Такими, як вона, греблю не гатять
(В. Кучер)
;
(2)
 
Ті́льки гре́блю гати́ти
ким, яким
хто-небудь малопридатний або зовсім непридатний до (для) чогось
.
Дружина провела його глузливим поглядом і крикнула: – Ініціатор. Греблю тільки такими гатити!
(П. Панч)
;
(3)
 
Хоч гре́блю (гать) гати́
дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь
.
Тепер дівчат, хоть гать гати
(І. Котляревський)
;
– Чому не йдеш заміж, Олесю? – питає стара тітка. – Женихів у тебе, хвалить Бога, як цвіту в городі, хоч греблю гати
(Марко Вовчок)
;
– А гриби у вас є? – Хоч греблю гати, коли знаєш місце
(М. Стельмах)
.