СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
МЕРСІ́
, виг., жарт., ірон.
1
.
Уживається для вираження, висловлення вдячності; спасибі, дякую
.
Іноді вона, чистячи ретельно ніготь червоною подушечкою з срібним різьбленим держальцем, завдає мені питання й за кожну мою відповідь каже: мерсі
(В. Винниченко)
;
Артур сягнув рукою до кишені, витяг кілька срібняків і мовчки дав їх чоловікові. – Велике мерсі! – зрадів той
(Г. Пагутяк)
;
Чорнявий служка в зеленій уніформі люб'язно притримав перед нею двері. – Мерсі, – подякувала Єва
(І. Роздобудько)
;
// 
ірон.
Уживається для вираження невдоволення, незгоди, при відмові від чого-небудь неприємного, небажаного і т. ін.
– Ну, Сосницький, давай у кумпанії? Га? – Ні, мерсі
(В. Винниченко)
.
2
.
у знач. ім., невідм., с.
Те саме, що подя́ка 1
.
[
Султан
(задоволено):
]
Перекажи їм моє марокканське стародавнє “мерсі”!
(Остап Вишня)
.
3
.
у знач. присудка.
Дякую, дякуємо.
Вголос
[Заболотний]
сказав: – Мерсі за відвертість. Що ж, самі напросились...
(О. Гончар)
;
Почекати? Хоч і вічність, мерсі за таку честь
(Р. Іваничук)
.