СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
АЛЯ́РМ
АЛА́РМ
, АЛЯ́РМ, у, ч., заст.
Тривога, розгубленість, збентеженість
.
Се вчора був легкомисний, сліпий алярм, хоч не зовсім безпідставний
(І. Франко)
;
Наполоханий бригадний генерал оголосив алярм
(Я. Качура)
;
Тиша, яка панувала в квартирі, немов свідчила, що все навколо нього
[Куцевича]
спокійно і нема потреби оголошувати аларм
(Н. Рибак)
;
// 
Шум, крик
.
Кожен день – як вибух і як штурм. Шалений марш напружень і енергій. Салют, і виклик сурм, і натиск, і алярм
(М. Бажан)
.