СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БЛОКА́ТОР
, а, ч.
1
.
мед.
Препарат, який блокує дію певних систем організму (наприклад больових рецепторів) або усуває небажану дію інших лікувальних препаратів
.
Історія застосування блокаторів кальцієвих каналів у клінічній практиці нараховує близько 40 років
(з наук. літ.)
;
Блокатор з унікальними властивостями проходить клінічні випробування
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
Релейний пристрій для незалежного вмикання двох телефонних апаратів з різними номерами в одну абонентську лінію
.
Мій сусід на блокаторі постійно розмовляє по телефону, через що в мене практично немає можливості подзвонити
(з Інтернету)
.
3
.
Пристрій, який фіксує об'єкт у певному положенні
.
Блокатор для дверей – недорогий та простий у користуванні пристрій, який дозволяє захистити ручки вашої дитини
(з газ.)
.
4
.
інформ.
Комп'ютерна програма, яка блокує запуск іншої програми, не бажаної для користувача
.
Пропонується сучасний блокатор рекламних та висхідних вікон. Усуває рекламу та вичищає всі сліди перебування в Інтернеті
(з наук.-техн. літ.)
.