СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БЛІЦ
, ч.
1
.
род. у.
Коротка (звичайно десятихвилинна) шахова партія
.
Блискавична гра (“бліц”) – це партія, в якій усі ходи слід зробити за фіксований короткий час
(з навч. літ.)
;
Бліц Іванчук виграв, у класичних шахах Фішера переміг Широв, а Іванчук зайняв четверте місце
(з газ.)
.
2
.
род. а.
Фотоспалах
.
Підозрілі “кореспонденти” нипали поміж людськими гуртами і блимали своїми бліцами
(Р. Федорів)
;
Преса шаліла: цвірчали камери, спалахував бліц фотоапаратів
(з газ.)
.