СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВКО́ВУВАТИ
(УКО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКУВА́ТИ (УКУВА́ТИ), ВКУ́ТИ (УКУ́ТИ), вкую́, вкує́ш, док., що, в що.
1
.
Куючи щось, закріплювати, вставляти в середину чого-небудь
.
У пам'ятну металеву дошку вкували емблему з гербом міста
(з газ.)
;
// 
Заковувати в кайдани
.
* Образно.
Не дайсь, красо, тому в руки, Хто тя
[тебе]
хоче в пута вкути!
(І. Франко)
.
2
.
тільки док., розм.
Куючи, зробити що-небудь; викувати
.
Чого тільки не вмів мій дідусь! .. Хочете вітряка, то й вітряка вибудує під самі хмари; у кузні вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев'яні квіти розкидає по них
(М. Стельмах)
;
Вкувати шаблю
;
* Образно.
Хто розуму не має, тому й коваль не вкує
(прислів'я)
.