СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВКЛИ́НЮВАТИ
(УКЛИ́НЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВКЛИНИ́ТИ (УКЛИНИ́ТИ), ню́, ни́ш, док., що, у що.
1
.
Вставляти, вбивати що-небудь клином у вузьке місце, в отвір
.
Вклинити брусок між дошками
.
2
.
перен.
Поміщати щось кудись, між чимось, у середину чого-небудь
.
Період розвитку людства до Середньовіччя характеризувався темпоральністю, що уможливлювало вклинювати все нове в уже існуючу культуру таким чином, що духовне освоєння цього нового розвивало, збагачувало її
(з наук. літ.)
;
Керівники телевізійних каналів хотіли узгодити українське законодавство з нормами Ради Європи і Євросоюзу, де давно дозволено вклинювати рекламні блоки у фільми й програми
(із журн.)
;
Куратори та інші педагоги, здійснюючи виховну роботу, мають вклинити у її зміст зустрічі з визначними діячами науки, освіти, культури України
(з навч. літ.)
;
Кортикальний шар великогомілкової кістки є досить еластичним, його можна достатньо вільно зігнути і натуго вклинити в кісткові стінки
(з наук. літ.)
.