СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВКЛИНИ́ТИСЯ
ВКЛИ́НЮВАТИСЯ
(УКЛИ́НЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВКЛИНИ́ТИСЯ (УКЛИНИ́ТИСЯ), ню́ся, ни́шся, док.
1
.
Входити клином, вузькою смугою в що-небудь
.
Тільки у двох чи трьох місцях жовтіли обмілини, які вузенькими смужками вклинювалися в берег
(О. Донченко)
;
[
Коренєв
:]
А якби інша вклинилась порода, це значно вам порушило б проект будови греблі?
(Л. Дмитерко)
.
2
.
Втискуватися, вторгатися кудись, у середину чого-небудь
.
На світанку наша артилерія шквалом вогню обрушилася на ворога, що вклинився в нашу оборону
(В. Кучер)
;
Його плече вклинилося між круглим м'язистим плечем майора і кістлявим раменом Михайла
(П. Загребельний)
;
Середина руського ополчення .. несподіваним ривком уклинилася в отвір, .. не даючи головним силам ворога прийти на допомогу нерозважливому крилові
(І. Білик)
;
Шифрування даних з метою їх захисту не дозволяє будь-кому безладно вклинюватися в трафік локальної мережі або телефонної лінії
(із журн.)
;
* Образно.
Хлопчина .. вовкувато .. оглядав клітку
[в'язниці]
з троцькістськими левами. Потрохи-трохи вовча травма зійшла, й хлопець вклинився всією душею в життя страшних троцькістів
(І. Багряний)
.