СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВКЛЕ́ПУВАТИ
(УКЛЕ́ПУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКЛЕПА́ТИ (УКЛЕПА́ТИ), а́ю, а́єш і еплю́, е́плеш; мн. вкле́плють; док.
1
.
що.
Клепаючи щось, вправляти, вставляти в що-небудь
.
Робітник уклепував силову балку в залізобетонну конструкцію
(з навч. літ.)
.
2
.
кого, перен., розм.
Вплутувати в яку-небудь справу (звичайно неприємну)
.
[
Теофіл
:]
Скажи ж ти сам, від кого Круста міг про те дізнатись, що “давній друг Руфінового батька вернувся з Галлії”? По сих ознаках знайшли мене й забрали. А раби Руфінового дому вже до краю мене вклепали
(Леся Українка)
.
3
.
що, тільки док., розм., рідко.
Те саме, що ви́кувати
1
.
Там єсть з чого шаблюку уклепати
(Сл. Гр.)
.