СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВКЛА́ДНИК
, а, ч.
Той, хто вносить грошовий вклад; власник цього вкладу
.
А чому б і собі не зробитися вкладником?
(О. Донченко)
;
Кошти, що вкладаються населенням у приватні страхові фонди, можуть бути інвестовані в суспільне виробництво з подальшою виплатою вкладникам
(з наук. літ.)
;
Більшість фахівців вважають, що правило, за яким вклад має окремий правовий режим і у випадку охоплення його заповідальним розпорядженням вкладника не включається у спадщину, має бути змінене
(з навч. літ.)
;
Ощадні банки сплачують вкладникам прибуток на вклади
(з газ.)
.