ВІНО́ЧОК
, чка, ч.
1
. Зменш.-пестл. до віно́к.
Рвуть зілля дівчата, Віночки плетуть
(С. Руданський)
;Новенька селянська хата з білими стінами, з ясними вікнами, .. у віночку розлогих верб та яблунь
(І. Франко)
;А от же й найбідніші з дівчат стали носити віночки з стрічок
(Грицько Григоренко)
;Та на цвинтарі вашім нерушена зостала могилка свіжа, на котрій віночок з квіток
(Н. Королева)
;З них
[ліричних пісень]
можна скласти цілі вінки і віночки, пройняті веселкою настроїв, тонів і півтонів, одвертої і суворої мови життя(Т. Масенко)
; * Образно.
Христина враз опускає донизу чорні віночки вій
(М. Стельмах)
;Мучене чоло його ти
[музо]
закрасиш Правди віночком(Панас Мирний)
; * У порівн.
Як рутяний віночок, вився їх
[жниць]
голосочок(Б. Лепкий)
;//
у знач. присл. віно́чком.
Дівчино, дівчино, Сонцем заквітчана, Коси віночком По давньому звичаю
(П. Дорошко)
.2
. рідко.
Те саме, що віне́ць 3
. В мене віночок з чистого золота, 3 перлів дрібних та коралю
(Леся Українка)
.3
. Частина квітки, що складається з окремих або зрослих пелюсток
. Квітки повитиці польової на коротких квітконіжках .. Віночок дзвоникуватий, пелюстки його загострені
(з навч. літ.)
; * У порівн.
Вода позволяла
[дозволяла]
дивитися на її ноги, такі бліді, як віночок нарциса(М. Коцюбинський)
.4
. Те саме, що ві́нця.
З середини IX ст. на цих поселеннях поширюються клеймовані амфори з віночком у вигляді “відкладного комірця”
(з наук. літ.)
.◇
(1)
Як у віно́чку (у вінку́)
– дуже гарно, чисто, охайно
.– Гарно, як у віночку. Двоє дзеркал аж під стелю між двома вікнами!
(І. Нечуй-Левицький)
;[
Текля
:]
Ви не думайте, що я яка-небудь нетіпаха, ви ж мене знаєте. То тільки інший день невправка буває... А так то в мене в хаті завжди як у віночку(О. Левада)
;– В хаті було як у вінку
(О. Гончар)
.