СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАВДИВОВИ́Ж
, присл.
Те саме, що навдивови́жу 1
.
Здавалося, що навдивовиж гармонійно і нерозривно зжилися тут
[поблизу Чорнобиля]
краса поліської природи і сховані в бетон чотири блоки АЕС
(Ю. Щербак)
;
Високий і плечистий Крига ходив у сірому костюмі, був навдивовиж енергійний і рухливий
(М. Андрусяк)
;
Не пускаючись дерева, він спробував осунути пласт землі ногою. Це вдалося навдивовиж легко
(Ю. Іздрик)
;
Чорні окуляри сповзають на кінчик носа, і відкриваються навдивовиж глибокі розумні очі
(В. Єшкілєв)
.