СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НА́ВГИНЦІ
, присл., розм.
Нагинаючись, зігнувшись
.
Стягнувши по дорозі меню, я навгинці почовгав до вільного столика, очікуючи на шрапнельне: – Ти б іще за банкетний стіл вперся!
(А. Крижанівський)
;
Де якого рушника відрихтуєш
[на кладовищі],
навгинці та скраданням яку бур'янину смикнеш на забутих горбках, та й тобі наче вільніша дорога
(В. Медвідь)
;
Тричі пересідали втікачі з машини на машину, навгинці перебігали оті кілька метрів, щоб не потрапити під кулю чи снаряд, аж доки дісталися рятівного автобуса
(з газ.)
.