СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ВІДВАРТУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, док., що і без прям. дод., розм.
Закінчити вартувати; провартувати належне
.
Залунали відміряні, важкі кроки: йшла палацова варта на зміну сторожі, що вже відвартувала свій час
(Н. Королева)
;
Катуванням для Степури обернулося оце їхнє весілля! Вони і його запрошували, щоб заходив, коли відвартує своє
(О. Гончар)
.