СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВЕЛИ́КДЕНЬ
, кодня, ч. (з великої літери).
Найбільше християнське свято Воскресіння Ісуса Христа; відзначається навесні
.
Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить
(Номис)
;
На Великдень на соломі, Против сонця, діти Грались собі крашанками
(Т. Шевченко)
;
– А проти Великодня на утрені святий огонь сходить з неба. Патріарх входить у печеру до Гробу Господнього з пучком незасвічених свічок і молиться. Огонь спадає з неба, і самі свічі запалюються
(І. Нечуй-Левицький)
;
Згадав
[Кметь]
ту весну, коли він перший раз виходив із села. Це теж було перед Великоднем
(М. Хвильовий)
;
* У порівн.
Тіснота
[на ярмарку],
як у церкві на Великдень! І протовпиться не можна
(І. Нечуй-Левицький)
.
(1)
 
Рахма́нський Вели́кдень
за народними віруваннями – свято на двадцять п'ятий день після Великодня
.
На двадцять п'ятий день після Великодня припадає свято – Рахманський Великдень, що його ще називають Переполовиненням, або Правою середою
(О. Воропай)
;
На Рахманський Великдень годилося облитися водою
(з наук.-попул. літ.)
;
(2)
 
Руса́льний (Руса́лчин) вели́кдень
день перед Зеленими святами, коли поминають померлих
.
– Я страх боюсь, що мене русалки залоскочуть. – Дак то ж на Русалчин великдень
(Б. Грінченко)
;
На Русальний великдень звичайно ніхто не працює далеко від хати, бо, за народними повір'ями, можуть напасти русалки
(з наук.-попул. літ.)
.
(3)
 
На рахма́нський вели́кдень,
ірон.
ніколи
.
Ви почали відчувати, що справа, за яку боролися ви .. натрапляє на непереможний спротив народу і що вона може перемогти лише на рахманський великдень
(Д. Павличко)
;
(4)
 
Як (мов, ні́би і т. ін.) на Вели́кдень,
зі сл.
вдягнутися
,
прибратися
і т. ін.
дуже пишно, по-святковому
.
– Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній як на Великдень хаті, в чистій одежі, немов чекали дорогого гостя...
(М. Коцюбинський)
;
– Дідуню, а чого це ви нарядились як на Великдень? – Зуба піду рвати
(І. Драч)
.