СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БУ́ТИ
, теп. ч. усіх осіб одн. і мн. має форму є, яка може опускатися, рідко єсть, заст. 2 ос. одн. єси́, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була́, було́; мн. були́; майб. ч., 3 ос. одн. бу́де; наказ. сп. будь; недок.
1
.
Існувати
.
Був собі колись-то якийсь-то маляр...
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Грає кобзар, виспівує – Аж лихо сміється... “Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться”
(Т. Шевченко)
;
// 
тільки 1 ос. мн., у знач. виг.
Уживається як найкоротший традиційний тост при чаркуванні
.
– Будьмо! – привітався перший Проценко, беручи у руку чималу чарку з горілкою
(Панас Мирний)
;
– Ну, будьмо, – сказав Карпо Цар, – раз ми земляки, значить – пиймо!
(Ю. Яновський)
.
2
.
Уживається для позначення наявності кого-, чого-небудь десь, у когось
.
У Франка є прекрасна річ – лірична драма “Зів'яле листя”
(М. Коцюбинський)
;
Була собі на всьому господарстві одна кобилка
(М. Стельмах)
;
// 
безос.
Землі у нас було сім чи сім з половиною десятин
(О. Довженко)
;
// 
безос., розм.
Уживається при наближеному визначенні кількості, ваги, віддалі і т. ін.
Розглянувшись уважно, Остап зміркував, що звідси до Кишниці, де стояв вітряк Якимів, буде верст з тридцять
(М. Коцюбинський)
.
3
.
Перебувати, знаходитися де-небудь
.
За Прутом була Туреччина
(М. Коцюбинський)
;
Молодь вся була на полі, Бо якраз настали жнива
(Леся Українка)
;
Десантні групи вже були тут, неподалік, за спинами у розвідників
(О. Гончар)
.
4
.
перев. мин. або майб. ч., у кого, рідко до кого.
Приходити, приїздити куди-небудь, до когось; відвідувати кого-, що-небудь
.
Попрощавсь Кармель із дружиною, чули товариші, що промовив він до дружини: “Буду до тебе”
(Марко Вовчок)
;
[
Руфін
:]
От як? Ти був у Секста?
(Леся Українка)
;
[
Завірюха
:]
Дорога на Чигирин є навпростець коротка. За ніч ми будем там
(Л. Дмитерко)
.
5
.
Трапитися, статися
.
– Та не дуже ж то й заснула од думок та гадок, що з нею завтра буде!
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
– Маріє! – наблизився Свирид до неї й узяв за руку. – Скажи мені, що з тобою було?
(М. Коцюбинський)
;
// 
Наставати (про час, пору року, погоду і т. ін.)
.
Поки, каже, доїдемо, то і день буде
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Була весна, море було спокійне і синє, небо – так само, сонце обливало помаранчеві сади по горбах
(М. Коцюбинський)
;
// 
чому.
Що-небудь неодмінно трапиться, настане
.
Школярочка іде у перший клас. Вже скоро бути бабиному літу
(Л. Дмитерко)
.
6
.
перев. мин. або майб. ч., кому, розм.
Діставатися, випадати на долю кого-небудь (перев. про покарання за провину)
.
– Якби ти знала, що мені вчора було за те, що з тобою ходила гойдатися до Ривки...
(Леся Українка)
;
– Що буде, як то кажуть, громаді, те й бабі...
(П. Козланюк)
;
// 
безос.
Було їй уже за той модний передчасний хвіст
[зачіску],
критикували на шкільних .. зборах
(О. Гончар)
.
7
.
перев. майб. ч., безос., розм.
Вистачати
.
Буде з мене, поки живу, і мертвого слова, Щоб виливать журбу, сльози
(Т. Шевченко)
;
Виходить тоді отаман сам з пущі і промовляє до неї: “Віддай, пані, гроші! Пожила ти у золоті, у розкоші, буде вже з тебе – дай іншим!”
(Марко Вовчок)
;
Запасу на три дні буде
(М. Рудь)
.
8
.
за ким, розм.
Перебувати у шлюбі з ким-небудь (про жінку)
.
– Мамо моя! – плаче
[Наталя], –
не губіть мене, молодої, не топіть за Гурчем. Лучче мені вмерти, як за ним бути!
(Марко Вовчок)
.
9
.
тільки майб. або мин. ч., з кого, розм.
Стати ким-небудь, перев. набувши певних знань, рис і т. ін
.
– Віддай, – каже, – твою дочку за мого сина, то побачиш, яка з неї буде невсипуща хазяйка
(О. Стороженко)
;
– Не нами сказано: терпи, козаче, – отаманом будеш
(А. Головко)
.
10
.
Уживається як зв'язка у складеному присудку (форма теп. ч. є,
єсть
часто опускається)
.
Чого ж тепер заплакав ти? Чого тепер тобі, старому, У цій неволі стало жаль – Що світ зав'язаний, закритий! Що сам єси тепер москаль..?
(Т. Шевченко)
;
Не писав до Вас, бо був слабий
(М. Коцюбинський)
;
Сценарій “Звенигори” був написаний письменником Йогансеном
(О. Довженко)
;
// 
безос.
Неспокійно було в селі
(М. Коцюбинський)
;
На Монастирській слобідці без суду, без слідства .. було розстріляно групу старих матросів та робітників
(О. Гончар)
;
// 
тільки мин. ч., безос., розм.
У поєднанні з інфін. уживається для підкреслення доцільності якої-небудь дії в минулому
.
[
Молодий хлопець
:]
Було їм
[переможцям]
про славу наших предків заспівати, щоб знали силу нашого народу!
(Леся Українка)
.
11
.
тільки майб. ч.
У поєднанні з інфін. уживається як допоміжне дієслово для творення майбутнього часу
.
Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! – Геть думи сумні!
(Леся Українка)
;
За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки
(В. Сосюра)
.
12
.
тільки мин. ч.
У поєднанні з особовими формами мин. ч. дієслів уживається як допоміжне дієслово для творення давноминулого часу
.
Віл щось почав був говорить, Да судді річ його .. перебили
(Є. Гребінка)
;
Лукаш нахиляється.., знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези
(Леся Українка)
;
Піп колись був розсердився на дідових батьків, і як у них народився хлопець, то й назвав його Македоном
(І. Сенченко)
.
13
.
тільки було́, у знач. част.
Уживається при дієсловах мин. ч. для вираження дії, яка почалася, але не здійснилася
.
– Ви, діточки, поскучайте за братиком, – почала було мати, та голос ввірвавсь і замер
(Марко Вовчок)
;
Хотів було гукати
[Ладим]
на допомогу: задубілий язик не повертається
(В. Кучер)
.
14
.
тільки було́, у знач. вставн. сл.
Уживається при вираженні нерегулярно повторюваної дії у знач.
часом
,
іноді
.
Було, роблю що, чи гуляю, чи Богу молюся, Усе думаю про його
[нього]
(Т. Шевченко)
;
І не доїм, і не досплю; Усе, було, тружусь, роблю
(Л. Глібов)
.
15
.
тільки бу́де, безос. пред., розм.
Уживається у знач.
досить
,
годі
.
Нешвидко встав старший та й каже: “Ще, може, хоче хто сказать?” “Не треба! буде! і так гоже!”
(Панас Мирний)
;
Нарешті Чугайстер знемігся. – Буде, не можу...
(М. Коцюбинський)
.
(1)
 
Бу́дьте виба́чні́ (виба́чни́ми),
заст.
вибачайте
.
– Частуйтеся і будьте вибачними, якщо неповний лад на вдовиній бесіді буде
(Леся Українка)
;
Несподівано господар запитав: – Будьте вибачні за цікавість: ви діток маєте?
(М. Олійник)
;
(2)
 
Бу́ти (бува́ти) у слу́жбі,
заст.
служити за наймом
.
Хто у службі не бував, той і нужди не видав
(прислів'я)
;
[
Горнов
:]
Доки цей дід ще не був у службі, то прозивався Ворона, а як здобув міліцієнного
[міліцейського]
чина
[чину],
так став вже прозиватись Воронов!
(М. Кропивницький)
;
(3)
 
Бу́ти в зби́тку
зазнавати матеріальних втрат
.
– Ставай до мене в підмайстри .. В збитку не будеш, бо жодного дня не сидітимеш без роботи
(З. Тулуб)
;
(4)
 
Бу́ти в збо́рі
повністю, у повному складі збиратися де-небудь (про певне коло людей)
.
Волость уся в зборі: старшина, писар, староста, судді, соцькі
(Панас Мирний)
;
Коли Яресько примчав на майдан, повстанське військо було вже в зборі
(О. Гончар)
;
(5)
 
Бу́ти в одві́ті,
заст.
відповідати за кого-, що-небудь
.
– Ланочку, – зітхнувши важко, вимовив він, – хай уже я один в одвіті буду...
(Панас Мирний)
;
Сам
[Мельхіседек]
інколи давав про себе взнаки, запитуючи: а що ж Запорожжя?! Так наче він, зовсім уже старий чоловік, міг бути в одвіті за Січ
(Г. Колісник)
;
(6)
 
Бу́ти в пого́рді
у кого і без дод., рідко
бути зневаженим ким-небудь
.
[
Річард
:]
Моя скульптура в погорді, мов розвінчана цариця...
(Леся Українка)
;
(7)
 
Бу́ти в поша́ні
шануватися, цінуватися людьми
.
Освіта особливо цінувалась серед запорожців, і люди письменні тут завжди були у великій пошані
(С. Добровольський)
;
Серед оточення чоловіка відчуває
[Барбара]
себе чужою. Проте, мабуть, поривається шукати щирість у цьому ж середовищі, де щирість ніколи не була в пошані
(М. Малиновська)
;
(8)
 
Бу́ти в прете́нзії
на кого, рідко до кого
почувати або виявляти незадоволення ким-, чим-небудь; ображатися
.
Пані Турковська не була в претензії на князя
(Леся Українка)
;
Ніякий винахідник не здатен вигадати таких формулювань, які увічнено в цих протоколах. Тим-то ми певні, що читач не буде на нас в претензії, коли ми, замість недосконалого витвору власної фантазії, подамо один з цих неповторних оригіналів
(І. Микитенко)
;
(9)
 
Бу́ти в розбро́ді
перебувати в різних місцях, розбредатися
.
[
Пархім
:]
Взагалі ж наших товаришів зовсім мало зосталось дома, всі в розброді, а вони в селі потрібні
(М. Кропивницький)
;
(10)
 
Бу́ти в ужи́тку
уживатися, використовуватися, застосовуватися ким-небудь
.
Борислав хвацько гуторив і грецькою, й латинською, й фрязькою, й готською мовами, що були в ужитку в тих варварських тагмах-полках імператора
(І. Білик)
;
Постоли були в ужитку до початку XX ст.
(з наук.-попул. літ.)
;
(11)
 
Бу́ти за́мужем
перебувати у шлюбі (про жінку); бути одруженою
.
Я тепер уже замужем. Уже і дитина є...
(Панас Мирний)
;
Пані Бажаєва – збідніла дворянка, вдова, була замужем двічі
(Леся Українка)
;
Борозна .. наздоганяв Нелю. Він знав, що вона була замужем, її заміжжя виявилося невдалим
(Ю. Мушкетик)
;
(12)
 
Бу́ти (лиша́тися) в резе́рві
не використовуватися зараз або не бути задіяним, бути в запасі на випадок необхідності
.
[
Ряженко
:]
Стоп. Тут лягайте. Будете в резерві на всякий випадок, а я з хлопцями зайду з того боку, вдаримо в потилицю
(І. Микитенко)
;
– Полковник Ничипір на цей раз лишається з січовиками в резерві
(Іван Ле)
;
(13)
 
Бу́ти (лиша́тися, зостава́тися і т. ін.) / лиши́тися (зоста́тися) на хазя́йстві
хазяйнувати, господарювати, поратися, порядкувати, доглядати що-небудь у дворі чи в хаті
.
Сама вона була на хазяйстві; паніматка пішла .., а дочці наказала всякої роботи: і масло бити, і сметану збирати, і сир відігрівати
(А. Свидницький)
;
Зосталася генеральша сама собі на хазяйстві
(Панас Мирний)
;
(14)
 
Бу́ти на бюлете́ні
мати узаконений дозвіл лікаря на звільнення від роботи через хворобу
.
Поки я на бюлетені, приходьте щовечора з Санею до мене
(Ю. Шовкопляс)
;
(15)
 
Бу́ти на оста́нніх днях
чекати народження дитини найближчими днями
.
Вона була на останніх днях і болісно очікувала народин. Мої батьки заспокоювали молоду жінку
(із журн.)
;
(16)
 
Бу́ти наскінчу́,
діал.
наближатися до кінця, закінчуватися
.
Лютий був наскінчу
(А. Свидницький)
;
(17)
 
Бу́ти (перебува́ти) на утри́манні
в кого, чиєму
не маючи власних засобів для існування, жити, харчуватися у кого-небудь; утримуватися
.
Вони
[брати]
були пізніше на утриманні в простого селянина
(І. Франко)
;
Рано втративши батьків, майбутній письменник Андрій Чайковський перебував на утриманні родичів у селі Гординя Самбірського повіту
(з навч. літ.)
;
Якщо ж особа, яка мала право бути на утриманні спадкодавця, фактично цим правом не скористалася, то вона позбавляється можливості претендувати на спадщину як утриманець
(з мови документів)
;
(18)
 
Бу́ти (перебува́ти) під впли́вом
кого, чого, чиїм
зазнавати впливу кого-, чого-небудь; робити що-небудь, зважаючи на дії, думки певної особи або на певні обставини
.
Вася Деркач був-таки темний, як гудрон, і перебував під впливом своєї двоюрідної бабусі
(В. Нестайко)
;
Хоче вгадати, з чийого це голосу донька заспівала. Зрештою дивуватися нічому – всі Бабаніни шептуни, а Марія – в їхніх руках, повністю під їхнім впливом
(М. Слабошпицький)
;
(19)
 
Бу́ти (перебува́ти) під на́глядом
ставати об'єктом спостереження, контролю (перев. з боку влади)
.
[
Нечай
:]
Я певен, що за вашою квартирою стежить охранка, адже ви під суворим наглядом
(Л. Смілянський)
;
Під наглядом поліції Шевченко був до кінця свого життя
(з наук.-попул. літ.)
;
(20)
 
Бу́ти (перебува́ти) під судо́м
звинувачуватися в якому-небудь злочині; бути підсудним
.
Порох таки його доїхав своїми ябедами, – він тепер був під судом, без місця
(Панас Мирний)
;
– А хтось з вашої рідні був коли-небудь під судом?
(М. Стельмах)
;
(21)
 
Бу́ти (перебува́ти) / пробу́ти під слі́дством (заст. в слі́дстві)
бути притягненим до судового розслідування у зв'язку з підозрою у причетності до злочину
.
Він колись був під слідством: розбалакався з одним пацієнтом, а той написав на нього донос. Ледве викрутився, бідолаха
(З. Тулуб)
;
Вас викликано на офіційну розмову, і тут немає Миколи Тихоновича, а є прокурор. – Пробачте, – підхопився з стільця Масло. – Я цих тонкощів не знаю. Не був ніколи під .. слідством
(А. Хижняк)
;
Так в слідстві близько року я пробув
(І. Франко)
;
(22)
 
Бу́ти (перебува́ти, стоя́ти і т. ін.) в опози́ції
до кого – чого
протидіяти, чинити опір кому-, чому-небудь, не погоджуватися з чиїми-небудь поглядами, діями і т. ін., протиставляючи їм свої
.
Чимало греко-католицьких священиків перебували в опозиції до влади, а проти окремих із них було розпочато кримінальну справу
(з наук. літ.)
;
(23)
 
Бу́ти про́ти
кого, чого
не схвалювати, не підтримувати кого-, чого-небудь, заперечувати щось
.
Ти в принципі проти довгих листів – правда ж? То я вже скінчу
(Леся Українка)
;
Майор Яцуба, як голова батьківського комітету, до останнього моменту був категорично проти хмільних напоїв на шкільному вечорі
(О. Гончар)
;
(24)
 
Бу́ти (служи́ти) тлом
кому, чому, для кого – чого
перебуваючи на задньому плані, робити кого-, що-небудь особливо помітним, виразним
.
Лиця та вбрання робітників, що виходили з робітень, якнайповніше підходили до того окруження
[оточення],
якому тлом служили брудні, .. пообдирані стіни фабричних будинків
(І. Франко)
;
Букви були великі, гострі, писані уставом, деякі виведені подвійними лініями. Тлом для них був прозорий, східний орнамент
(К. Гриневичева)
;
(25)
 
Бу́ти спокі́йним
за кого – що, заст. про кого – що
не хвилюватися за кого-, що-небудь; бути певним у кому-, чому-небудь
.
Він знав, що говорив поміж людьми і Денис, але про Дениса він був спокійний
(І. Нечуй-Левицький)
;
Після другого одруження, хай на богомільній до фанатизму, але бездоганно чесній Лізі, він міг би бути спокійним за свої права батька, та ці права були в нього відібрані мстивою природою
(М. Стельмах)
;
За них Черниш був спокійний. Непокоїли його інші, такі, як рядовий Ягідка
(О. Гончар)
;
(26)
 
Бу́ти / ста́ти пору́кою
в чому
ручатися за кого-небудь, служити гарантією чого-небудь; з повною відповідальністю запевняти кого-небудь у чомусь
.
[
Пархім
(радісно)
:]
Бери млина, єй-богу, бери! П'ятдесят карбованців дай громаді наперед, і я тобі порукою, що діло буде в твоїх руках
(М. Кропивницький)
;
Вчасно розпочата справа створення спеціалізованих систем дистанційного навчання для підвищення кваліфікації фахівців правоохоронних органів стане порукою її успішного розвитку
(із журн.)
;
(27)
 
Бу́ти (стоя́ти) / ста́ти на перешко́ді
кому і без дод.
заважати, перешкоджати кому-небудь
.
– Мене, братці, не беріте з собою, – прохав він товаришів, – мені перебито обидві ноги, я й в дорозі, й вдома буду тільки на перешкоді... покиньте мене краще тут
(М. Старицький)
;
Скоро батько у чому їй на перешкоді стане – чи там у ярмарку не звелить купувати якої одежини, чи воза не дасть поїхати куди – вже Катря просить назад своєї обіцянки
(Марко Вовчок)
;
(28)
 
Бу́ти у від'ї́зді
виїхавши куди-небудь, тимчасово бути відсутнім
.
І став Петро збиратись у дорогу .. – Ну, все ж одно, Петре, дарма. Сказала ж я тобі, що Людмила у від'їзді
(А. Головко)
;
Пан десь був у від'їзді, а земля його гуляла під паром
(Ю. Хорунжий)
;
Я чомусь на ту вечірку не потрапив – мабуть, куняв на якійсь нараді або був у від'їзді
(Ю. Мушкетик)
;
(29)
 
Бу́ти у ві́дчаї
дуже переживати, відчувати сильний душевний біль, усвідомлюючи всю безвихідність становища
.
Він був, здавалося, у відчаї, та надія не вгасала в ньому
(О. Довженко)
;
Не раз він був у відчаї, що не може зодягнути її
[дружину]
по-людськи
(М. Стельмах)
;
(30)
 
Є коли́
достатньо часу для чого-небудь
.
Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: Маєш крила, маєш силу, є коли літати
(Т. Шевченко)
;
В неділю тієї роботи нема, що в будень. Є коли й є над чим думати
(Б. Лепкий)
;
Коли́ є потре́ба <При потре́бі> <В ра́зі потре́би>
(31)
 
Не бу́ти таємни́цею
для кого, кому
хто-небудь знає про щось, комусь відомо що-небудь
.
Правда, нікому з “товариства” не було таємницею, що брати Калиновичі походили з низького роду
(І. Франко)
;
Для нього
[Врангеля]
не є таємницею, чому американці так зацікавлені в цій операції: з захопленням Кубані вони сподіваються заволодіти Північним Кавказом, де найбільше зосереджено капіталовкладень їхніх монополій
(О. Гончар)
;
Нема́ (нема́є, не було́) можли́вості
Нема́ (нема́є, не було́, не мо́же бу́ти) [нія́кого (жо́дного)] су́мніву ([нія́ких (жо́дних)] су́мнівів)
Нема́ (нема́є, не було́) спо́ко́ю (заст. супоко́ю)
Ста́ти / става́ти (бу́ти) у [вели́кій] приго́ді (рідше наго́ді)
Толк бу́де
Хай відо́мо бу́де
Як і слід (тре́ба) було́ сподіва́тися
[Аж (і)] не́бу (рідко не́бові) [бу́де (ста́не)] жа́рко
Бува́ти (рідко бу́ти) / побува́ти у бува́льцях
(32)
 
Був та загу́в (попли́в)
:
а)
 
зовсім зник, пропав, не стало кого-, чого-небудь
.
Та й хвацька ж то колись була Козацька мати
[Січ]!
.. Еге! була та поплила
(П. Гулак-Артемовський)
;
– О, між ними
[запорожцями]
єсть добрі лицарі! – каже Сомко. – Скажи лучче, синку, були та загули. Перевелись тепер лицарі в Січі
(П. Куліш)
;
– Та в тебе і кишені чортма. – Еге! була та попливла.., у штанях зосталась
(З. Мороз)
;
б)
 
перестав жити, існувати
.
“Да, молодиця, був такий Гармаш. Був та загув. Поминай, як звали. Помер тиждень тому”
(А. Головко)
;
в)
 
не мав можливості здійснитися (про задум, мрію і т. ін.)
.
Була
[в Заруби]
мрія погуляти глибокими снігами, з рушничкою за плечима. Була та загула
(В. Кучер)
;
(33)
 
Бу́демо свата́ми
уживається як усталена форма пропозиції під час залагодження спільної справи
.
Наймай
[Гафійку],
коли люди трапляються. Завтра ж одвезеш в Ямище до економа .. Що ж, будемо сватами?
(М. Коцюбинський)
;
– Ну, скинь іще п'ятірку, то й будемо сватами. – Циган одразу щиросердно посмутнів
(М. Стельмах)
;
– Корову ми купимо. Нам не для молока, а на заріз. Отож кажіть ділом і будемо сватами
(з газ.)
;
(34)
 
Бу́деш зна́ти
уживається для вираження погрози кому-небудь
.
– Чекай, – думав він гірко про батька, – будеш ти знати, як я тобі повішусь...
(М. Коцюбинський)
;
Бу́дуть (ви́йдуть) лю́ди <Бу́де (ви́йде) люди́на>
(35)
 
Будь він (ти, вона́ і т. ін.) [три́чі] про́клятий (про́клят, про́клята) <Бу́дьте [ви] [три́чі] про́кляті>,
лайл.
уживається як зловісне прокляття і виражає різкий осуд і надзвичайне обурення, незадоволення з приводу кого-, чого-небудь, а також ненависть до когось, чогось
.
[
Річард
:]
В найтяжчий час мене кумир мій зрадив. Так будь він проклятий!..
(Леся Українка)
;
– Ех, – відказав Прохор, не тямиш ти, Никаноре, .. та ти й здохнеш у злиднях, а не станеш хазяїном. Швидше підеш у найми, будь вони прокляті
(І. Микитенко)
;
– Кінчилася світова війна! Стою з автоматом на порозі нової епохи й думаю: яку могутню темну силу ми перемогли, будь вона проклята!
(О. Довженко)
;
Та скрізь – у мареві маїсових плантацій, У синіх гаванях, на доках гомінких, Серед шумних будов – лице рабині-праці, Скрізь піт, і гніт, і кров, і свист бичів їдких .. О раю, проклят будь! Будь проклят, буйний Риме!
(М. Рильський)
;
Руками власними тюрму творили ми собі одвічну... О, будьте прокляті, кому назад повернуто обличчя
(В. Сосюра)
;
Ех, як важко переїздити через оцей міст, будь він проклятий!
(М. Чабанівський)
;
Сівши навпочіпки, чоловік .. тільки тепер остаточно відчуває, що темне громаддя в'язниці, будь воно тричі прокляте, залишилося позаду
(М. Стельмах)
;
(36)
 
Будь здоро́в (здоро́вий, здорове́нький) <Бу́дьте здоро́ві (здорове́нькі)>
:
а)
 
уживається як усталена форма прощання або рідше вітання при зустрічі з ким-небудь
.
[
Квятковська
:]
Ну, будь же здоровенька та веселенька та нас швидше потіш!
(М. Старицький)
;
– Добривечір вам!.. Будьте здорові! – сказали бурлаки до хазяїна
(І. Нечуй-Левицький)
;
[
Кассандра
:]
Прощай же, Ономаю!
[
Ономай
:]
Будь здорова
(Леся Українка)
;
Потім він простяг Альоші руку. – Будь здоровий, скульпторе
(І. Микитенко)
;
б)
 
(з часткою
і
)
уживається для вираження чиєї-небудь безпорадності, безвиході; нічого не можна вдіяти
.
А що, думаю собі, коли не в ті двері? Дадуть по карку, і будь здоровий
(М. Ю. Тарновський)
;
в)
 
(перев. із словоспол.
такий
(
так
),
що
)
уживається для підкреслення чого-небудь, наголошення на чомусь (перев. позитивному, якісному)
.
А рейси такі, що – здоров тільки будь!
(С. Олійник)
;
(37)
 
Будь ла́ска (ласка́вий, рідше ласка́в) <Бу́дьте ласка́ві>
:
а)
 
усталена форма чемного звертання при проханні, запрошенні, пропозиції і т. ін.; прошу
.
– То встань, будь ласкав, пане свату
(І. Котляревський)
;
– Пустіть, будьте ласкаві
(Т. Шевченко)
;
Ой ти, милий, чорнобривий, та будь же ти ласкав: Та не стреляй
[стріляй]
моїх утят, як полетять на став
(П. Чубинський)
;
Левицький потиснув руку вродливому молодому моряку з засмаглим обличчям: – Дуже, дуже приємно! Сідайте, будь ласка
(З. Тулуб)
;
– Якщо ви хочете йти зі мною, будь ласка
(Григорій Тютюнник)
;
Він до друга Рогози: – Будь ласкавий, підвези!
(С. Олійник)
;
– Скажіть, будь ласка, де знаходиться воєнком? – зупинив її Підіпригора
(М. Стельмах)
;
б)
 
(тільки зі сл.
ласка
)
усталена форма вираження згоди або чемної відповіді на чиї-небудь слова вдячності, пропозиції і т. ін.
– Ви не ображайтесь, Панасе Івановичу! Трусити, так усіх трусити підряд! – О, будь ласка!
(А. Головко)
;
[
Учений
(до Карташова)
:]
Киньмо цю розмову.
[
Карташов
:]
Будь ласка
(О. Довженко)
;
(38)
 
Бу́дьмо здоро́ві!
уживається як тост при чаркуванні
.
О. Хведор знов поналивав горілки в чарки. – Будьмо здорові! – промовив він, випив і закусив варенням
(І. Нечуй-Левицький)
;
(39)
 
Будь пе́вний (пе́вен) <Бу́дьте пе́вні>
:
а)
 
уживається для вираження упевненості в чому-небудь і переконання когось у безсумнівності, вірогідності чого-небудь
.
– Будь певний, – що можна, все буде зроблене
(Леся Українка)
;
– Обіцяю вам, що мій допис в десятках примірників буде розісланий по всіх газетах, і будьте певні, що до нього прислухаються
(Григорій Тютюнник)
;
б)
 
дуже добре, якісно
.
– Видно, чув Твердоступов, що кишинівський поліграфіст Аркадій Соломонович як уже щось набере чи зверстає, чи візьме на шпони, то будьте певні!
(С. Олійник)
;
(40)
 
Будь спокі́йний <Бу́дьте спокі́йні>
уживається для переконання безпричинності хвилювань кого-небудь за когось, за щось; нема чого турбуватися, хвилюватися
.
– Добре, я залагоджу справу, будьте спокійні
(М. Коцюбинський)
;
Будь спокійний за мене, я приїду здорова
(Леся Українка)
;
– А тепер, кажу, напишу з Дунаю. Дивись, кажу, там сама. За мене – будь спокійна
(О. Гончар)
;
(41)
 
Бу́дьте люб'я́зні (заст. ми́лости́ві)
форма ввічливого прохання або звертання
.
[
Неоніла
:]
Куди далі?
[
Бобочка
:]
Будьте люб'язні, сюди, Неоніло Григорівно
(В. Собко)
;
– Будьте милостиві, скажіть, чи скоро будете нам наділяти землю? – Післязавтра почнемо, – обізвався довгов'язий вузьколиций пан, .. непевно поглядаючи на хліборобів
(М. Стельмах)
;
(42)
 
Будь [ти (він, вона́ і т. ін.)] нела́дний (рідко нела́ден) <Бу́дьте [ви] нела́дні>
уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь або несхвалення чогось
.
– Як наскіпався
[Грицько]
на мене – так куди тобі!.. Будь ти, думаю, неладний!.. Взяв шапку – та з шинку, та се прямісінько додому
(Панас Мирний)
;
– Красиво тоді вийшло, будьте ви неладні! Цілий гуртожиток купався, як то кажуть, у романтиці, а мені ніхто й не натякнув
(Ю. Яновський)
;
Хай ще одна душа виривається із цього пекла, будь воно неладне
(М. Стельмах)
;
(43)
 
Будь щасли́вий <Бу́дьте щасли́ві>
:
а)
 
уживається як побажання кому-небудь щастя в житті
.
– Поможи нам, Боже, довести діло до кінця, а ти, дочко, будь щаслива й здорова
(І. Нечуй-Левицький)
;
б)
 
уживається як усталена форма прощання
.
[
Долон
:]
Я піду, царівни. Щасливі будьте!
(Леся Українка)
;
(44)
 
Була́ не була́
уживається для вираження рішучості при ризикованих діях (перев. після певного сумніву або вагання)
.
Смагляве лице змигнуло йому назустріч, .. аж випроставсь наш Олекса і, ледь усміхнувшись до людей, рушив: була не була!
(О. Гончар)
;
(45)
 
Було́ та сплило́ (спливло́) <Що було́, те [за водо́ю] сплило́ (спливло́)>
давно зникло, пропало, пройшло, минулося або забулося; чогось вже давно немає
.
[
Варвара
:]
А ти держись! Купи собі гітару, ти ж колись так грав, що всі дівчата умлівали...
[
Ромодан
:]
Що було в молодості, те .. спливло
(О. Корнійчук)
;
– Що було, те за водою спливло. Почнемо ми з Миколою жити й учитись заново
(Ю. Збанацький)
;
– Що там старе згадувать! Було, та спливло...
(І. Рябокляч)
;
(46)
 
Бу́ти (бува́ти) в хлібосо́лі
з ким, рідко
водити компанію з ким-небудь, брати участь у взаємному частуванні
.
Він тепер такий богатир
[багатир],
що ніколи і у хлібосолі з нами не був
(Сл. Гр.)
;
(47)
 
Бу́ти в ді́лі
знаходити своє застосування, використання
.
– Ці апарати три роки тому були в ділі, але недовго послужили, не було путнього механіка
(Д. Бедзик)
;
(48)
 
Бу́ти (висі́ти) на хвості́
в кого
наздоганяти кого-небудь
.
Міліція була на хвості у злодія
(з газ.)
;
(49)
 
Бу́ти висо́кої ду́мки
про кого – що
схвально, дуже позитивно оцінювати кого-, що-небудь
.
Надія зрозуміла, що й Микола високої думки про Лебедя
(Яків Баш)
;
Дядьки-капітани .. були високої думки про своє морехідницьке вміння
(О. Гончар)
;
(50)
 
Бу́ти в кі́гтях (в па́зурах)
кого, чого
перебувати в цілковитій залежності від кого-, чого-небудь
.
Він, рудий, казав, що коли б він взнав, що там
[на звороті малюнка]
написано, кому написано, і хто намалював перстень, то Бен Сахл був би в його пазурах! I ніколи б не видерся!..
(Ю. Логвин)
;
Мені важко було змиритися з тим, що моя сім'я була в кігтях убожества і злиднів
(із журн.)
;
(51)
 
Бу́ти в ку́рсі
чого
знати про хід якої-небудь справи, про останні факти, досягнення в певній галузі і т. ін
.
Він завжди уважно переглядав цю газету: .. тут було багато урядових розпоряджень, а він не хотів бути не в курсі державного будівництва
(М. Хвильовий)
;
Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики
(Ю. Яновський)
;
– Тіточко, ви зовсім не в курсі, що наймодніше. Мода на “діячок” вже минула
(Ірина Вільде)
;
(52)
 
Бу́ти вла́дним над собо́ю
уміти зберігати самовладання, могти стримувати свої почуття, емоції
.
Вона все ще не владна над собою. Вона зараз візьме свій чемодан і вийде на перон, бо відмовитись від мрії неможливо
(В. Собко)
;
(53)
 
Бу́ти в нела́сці
відчувати на собі чиюсь неприхильність, неприязнь
.
– Сьогодні він у неласці, але завтра обставини можуть раптом змінитися і він знов з'явиться у столиці, у вищому світі
(З. Тулуб)
;
(54)
 
Бу́ти в одну́ шу́ршу
з ким
поділяти чию-небудь думку, бути заодно з кимсь
.
– Неначе в тюрму запер отой... ваш заступник, чи що... – з дитячою безпосередністю переконувала дівчина. – Звісно, й мама в одну шуршу з тим інженером: нехай, каже, лікується
(Іван Ле)
;
(55)
 
Бу́ти в примі́ту (в при́мітку)
кому, заст.
:
а)
 
помічати що-небудь
.
Устане ясне сонце і зайде, і знову устане, а Прісьці і не в примітку
(Сл. Гр.)
;
б)
 
бути знайомим
.
Яке се село? Воно мені не в приміту
(І. Котляревський)
;
Христя придивилася. Знайома хода, одежа трохи в примітку, а парубок наче незнайомий
(Панас Мирний)
;
(56)
 
Бу́ти в свої́й льо́лі,
рідко
не втрачати здорового глузду, здатності нормально мислити
.
[
Василина
:]
Як ти сказала? Чи ти в своїй льолі, дівко!
(С. Васильченко)
;
(57)
 
Бу́ти втямки́
кому
довго пам'ятатися (перев. про покарання)
.
– А вам, Олімпські зубоскалки, Моргухи, дзиґи, фіглярки, Березової дам припарки, Що довго буде вам втямки
(І. Котляревський)
;
(58)
 
Бу́ти в уда́рі
перебувати в стані піднесення, натхнення, мати піднесений настрій
.
– Мене самого назвали лапошником... – Нічого подібного! – рішуче заперечив професор, який був сьогодні в ударі і якого через те не так легко було вгамувати…
(М. Хвильовий)
;
Діденко був особливо сьогодні в ударі
(А. Головко)
;
А оскільки вона була в ударі, оспівуючи свою кохану хімію, то їй міг би позаздрити сам Шаляпін
(Г. Усач)
;
(59)
 
Бу́ти в чина́х,
розм.
займати високу службову посаду
.
Сьогоднi .. заїжджалися льотчики з полiгона, всi в офiцерських чинах, один, командир, навiть сивуватий уже, з майорськими зiрками в погонах, а проте всi мiж собою як рiвнi
(О. Гончар)
;
(60)
 
Бу́ти ги́рею на нозі́
в кого, кому
обтяжувати кого-небудь своєю присутністю, своїми клопотами
.
Була
[Катерина]
переконана, що з такими прикметами, як її, не буде нікому гирею на нозі, тим паче – в коханої людини
(Ірина Вільде)
;
(61)
 
Бу́ти (залиша́тися) сами́м (сам) собо́ю
поводитися природно, щиро, відповідно до своїх звичок, принципів, уподобань, не прикидатися кимсь
.
У будь-якій ситуації насамперед лишитися людиною, бути завжди самим собою – ці настанови батька Марко пам'ятатиме до скону
(з публіц. літ.)
;
Рильський завжди залишався сам собою, – і в пору ластівок, і в пору, коли починається збір винограду
(з газ.)
;
(62)
 
Бу́ти зве́рху
перемагати в чому-небудь
.
– Та вже таки колись правда зверху буде! – думали вони
[кріпаки]
і стали дожидати “слушного часу”...
(Панас Мирний)
;
Головна небезпека полягає не в пасивності народу і не в бажанні влади за будь-яких умов залишатися згори – вона скрізь хоче бути зверху, а в нав'язуванні народові ідеології третьосортної країни
(з газ.)
;
(63)
 
Бу́ти [і] вдо́ма (до́ма) й за́мужем
користуватися одночасно усіма вигодами
.
– Він взагалі парубок справний... Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?.. – Може, хоче бути дома й замужем?
(А. Хорунжий)
;
(64)
 
Бу́ти і́ншої ду́мки
про кого – що і без дод.
по-іншому оцінювати кого-, що-небудь, думати інакше про когось, щось
.
[
Любов
:]
Нам з Орестом належить надгорода ..
[
Орест
:]
Моя мама і Олімпіада Іванівна, здається, зовсім іншої думки
(Леся Українка)
;
Налетіли
[американці]
на заводи, коли німців уже тут не було. – Промахнулись, виходить, – пожалкував Хома .. Робітники були іншої думки. Їх, видно, цей наліт не тільки не захоплював, а навіть обурював
(О. Гончар)
;
(65)
 
Бу́ти (іти́, крокува́ти, перебува́ти і т. ін.) в одні́й шере́нзі
з ким
займати однакові позиції з ким-небудь, мати той самий рівень порівняно з кимсь, чимсь
.
М. Садовський переборов величезні труднощі і переконливо довів право українського театру бути в одній шерензі з уславленими театральними колективами Росії і Європи
(з публіц. літ.)
;
(66)
 
Бу́ти на бо́ці
чиєму, кого, чого
ставати прибічником кого-небудь, підтримувати кого-небудь, поділяти чиїсь думки
.
Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан
(М. Коцюбинський)
;
Він знав, на чиєму боці має бути
(Ю. Мушкетик)
;
(67)
 
Бу́ти на ви,
перев. з ким
дотримуватися поважних взаємин з ким-небудь, коли неприпустимі й недоречні фамільярність, панібратство і т. ін
.
Недивлячись на всі наші пригоди, ми з нею були на ви
(У. Самчук)
;
– Ви з нею ще на ви? Ну от, чудово...
(Ю. Винничук)
;
(68)
 
Бу́ти на ві́стрі
чого, книжн.
жити інтересами сьогоднішнього дня, знати й розуміти актуальні проблеми у якій-небудь галузі
.
Все робимо для того, щоб не випадати з доленосного часу країни, бути на вістрі його проблем і сподівань
(з публіц. літ.)
;
(69)
 
Бу́ти на замі́тці
в кого
перебувати під особливим наглядом, контролем
.
Спиняє
[німець]
свій важкий погляд на .. худорлявому плечистому юнакові. Він у нього на замітці
(П. Колесник)
;
(70)
 
Бу́ти на о́бліку
кого-, чого-небудь дуже мало
.
У нас .. кожна краплина
[води]
на обліку
(О. Гончар)
;
Чекати бульдозера неможливо, почнуться польові роботи, кожні робочі руки будуть на обліку
(М. Руденко)
;
(71)
 
Бу́ти на прикме́ті (на примі́ті)
у кого
:
а)
 
хто-небудь знає про когось, щось, цікавиться ним і може розраховувати на нього
.
[
Храпко
:]
От що, голубко: у мене є один чоловік на приміті, певний чоловік. Коли хоч – я з ним побалакаю: може, він візьметься
[за діло]
(Панас Мирний)
;
[
Охрім
:]
Чи ти підеш за мене, чи, може, у тебе є який другий на прикметі?
(М. Кропивницький)
;
Моряк мовчки переждав час, потрібний для відповіді на моє запитання, і розповідав далі: – У мене є на приміті дубок “Тамара”. Це було колись прекрасне судно
(Ю. Яновський)
;
Не журіться, ми вам коня добудемо, – на ходу заспокоював Блаженко свого командира. – Хаєцький казав, що в нього є десь на прикметі...
(О. Гончар)
;
б)
 
хто-небудь спостерігає, стежить за кимсь, придивляється до когось
.
Ти людей бунтуєш! – визвіривсь
[Петро Глива]
на мене. – Демократ! Забастовщик .. Ти-и вже давно на прикметі в нас
(А. Тесленко)
;
– Не довіряю. – Я в тебе на приміті? – .. Батькові рідному – і то не вір
(Григорій Тютюнник)
;
(72)
 
Бу́ти на раху́нку
:
а)
 
(якому)
мати певне визнання серед кого-небудь
.
– А посівну провалювати і залишати колгоспників без куска хліба із-за того
[через те],
щоб ти був на хорошому рахунку, я не буду
(Григорій Тютюнник)
;
– Знаєте, ви зараз у нового начальника на доброму рахунку
(М. Циба)
;
б)
 
(у кого, кого)
хто-небудь має певні досягнення у чомусь
.
На рахунку в Яшка був не один вправно змонтований шлюз
(Л. Дмитерко)
;
На рахунку ентузіаста десятки наукових робіт, а також книга про першовідкривачів і здобувачів українського марганцю
(з газ.)
;
в)
 
(без дод.)
враховується, цінується
.
– Тут кожна секунда на рахунку. Квапитись однак не квапився...
(І. Нижник)
;
Зараз кожний кваліфікований сімейний лікар на рахунку
(з газ.)
;
(73)
 
Бу́ти на ти
:
а)
 
(з ким)
перебувати з ким-небудь у дружніх стосунках, уникаючи офіційності у звертанні
.
Тоді ми на ти з ним були. А Марина Петрівна теж така тоді приємна до мене була
(А. Тесленко)
;
б)
 
(з чим)
добре розумітися на чому-небудь, досконало знати якусь справу
.
Знання, уміння, навики, набуті в процесі навчання, допоможуть бути з трактором, комбайном, а чи ще з якимось реманентом на ти
(із журн.)
;
Поїхали хлопці в армію служити... Василь Гончар ніс вахту на Чорному морі, Іван Денисюк був на ти з неспокійним ефіром
(із журн.)
;
Лісничий з флорою і фауною Кончі-Заспи на ти
(з газ.)
;
(74)
 
Бу́ти (перебува́ти) в опа́лі
втрачати чию-небудь прихильність, відчувати недоброзичливе ставлення до себе з боку когось, не мати сприяння у чому-небудь
.
Ще недавно він був в опалі
(О. Гончар)
;
(75)
 
Бу́ти (перебува́ти, стоя́ти і т. ін.) по́за зако́ном
не мати громадянських прав, заступництва з боку державних органів
.
Ми стоїмо зараз поза законом
(М. Коцюбинський)
;
(76)
 
Бу́ти се́рцем
з ким – чим, де
завжди пам'ятати про кого-, що-небудь, уболівати за когось, щось
.
О дальні дні!.. Я бачу вас, я серцем з вами, Ми там ідем такі ясні...
(В. Сосюра)
;
Крім вищого начальства, маршруту полку ніхто не знав, але всі чомусь думали, що йдуть на Прагу. Може, тому, що серцем кожен був там, з повсталими чеськими патріотами
(О. Гончар)
;
(77)
 
Бу́ти (служи́ти) на побіге́ньках (на побіга́нках)
:
а)
 
(у кого і без дод.)
перебувати у залежному становищі, виконуючи чиї-небудь незначні, дрібні доручення, роблячи послуги комусь
.
Не годиться старій людині бути на побігеньках у молодих
(З. Тулуб)
;
Давида Феоктистовича можна було побачити скрізь: він прислужував духівництву у соборному вівтарі, роздмухуючи кадило, й був на побігеньках, виконуючи ті чи ті замовлення окремих священиків
(Б. Антоненко-Давидович)
;
б)
 
виконувати нескладну роботу
.
[
Кирило
:]
Спершу крамницю мив
[Храпко]
та на побігеньках був, а далі грамоти вивчивсь, у прикажчики посунувсь
(Панас Мирний)
;
(78)
 
Бу́ти / ста́ти і́грашкою у рука́х
чиїх
перебувати в цілковитій залежності від кого-, чого-небудь
.
Вона стала .. іграшкою в чужих руках, і хоч все те й робилося із найкращими намірами, але життя їй було зламане
(Ю. Збанацький)
;
(79)
 
Бу́ти / ста́ти тягаре́м
для кого
завдавати кому-небудь клопоту або переобтяжувати когось своїми турботами, необхідністю витрат на утримання і т. ін
.
Одержане завдання не було для нього тягарем, воно скоріше було йому благословенням і перепусткою в царину бажаних подвигів
(О. Гончар)
;
– Із світанком у город я маю податись Жебрати, щоб тягарем не бути тобі і товариству
(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
;
– Друзі мене кличуть в листах, але я поки що не хочу їхати, щоб не стати для них тягарем
(Григорій Тютюнник)
;
(80)
 
Бу́ти / ста́ти у вазі́,
заст.
завагітніти
.
На третій годочок я стала у вазі
(Ганна Барвінок)
;
(81)
 
Бу́ти (стоя́ти) на твердо́му [ґру́нті]
мати стійке становище, бути впевненим у собі, у своїх можливостях
.
– Поки ще змога твоя і поки ще ти на твердому, .. Не шукай собі згуби...
(М. Зеров)
;
"Всі до партизанських загонів, всі на розгром ворога! Смерть німецьким окупантам!".. – Хто підписався? – Підпільний обком. – Ну, тоді діло на твердому ґрунті стоїть
(М. Стельмах)
;
(82)
 
Бу́ти (стоя́ти, опиня́тися і т. ін.) / опини́тися в це́нтрі ува́ги <Бу́ти (става́ти) / ста́ти це́нтром ува́ги>
чого, якої
вважатися головним, основним, виклика́ти загальний інтерес
.
Він нараз почув, що перестав бути центром загальної уваги, і се боляче його діткнуло
(Г. Хоткевич)
;
Тарас Григорович Шевченко опинився в центрі уваги літературної і мистецької громадськості країни
(з наук. літ.)
;
(83)
 
Бу́ти (стоя́ти) / ста́ти на пе́ршому мі́сці
:
а)
 
мати найкращі показники в чому-небудь, перевершити усіх інших у чомусь
.
На першому місці в світі з виробництва кави стоїть Бразилія
(з газ.)
;
б)
 
вважатися для кого-небудь найголовнішим, найважливішим серед усього іншого
.
У житті Альохіна шахи завжди стояли на першому місці
(з наук.-попул. літ.)
;
(84)
 
Бу́ти (трима́тися, залиша́тися і т. ін.) в ті́ні
:
а)
 
не привертати до себе уваги, лишатися непоміченим
.
Отаким точнісінько Іван був: усе міг, а тримався в тіні, щоб люди не подумали чогось
(М. Стельмах)
;
Фольклористична спадщина Ю. Федьковича не може залишатися в тіні, оскільки вона часто стає ключем до розв'язання багатьох питань тогочасного фольклорного і літературного життя західноукраїнських земель
(з наук. літ.)
;
б)
 
займати другорядне місце
.
– А ми з Левченком тут ось за вами, – сказав він і пожартував до своїх: – Нам із ним не звикати бути в тіні
(О. Гончар)
;
[
Тарас
:]
Вийшло, що я поліз у князі на чільне місце .. А треба було триматися в тіні!..
(Василь Шевчук)
;
Київська держава за перших князів була досить міцно централізована, і віче зостається зовсім у тіні, відіграючи роль хіба що в місцевім житті як орган місцевої самоуправи
(з наук. літ.)
;
(85)
 
Бу́ти у ви́граші
мати перевагу, користь; вигравати
.
– Нам повірять маси .. І знову тільки ми будемо у виграші
(В. Винниченко)
;
Необхідно побудувати в кожному господарстві типові гноєсховища і почистити малі річки. У виграші будуть усі: земля, ріки, екологія, люди
(з газ.)
;
(86)
 
Бу́ти (ходи́ти) у несла́ві
мати погану репутацію
.
Наш піддружбо хороший, пожич
[позич]
дружбі грошей, бо наш дружба в неславі, його шапка в заставі
(Сл. Гр.)
;
(87)
 
В чо́му (в чім) бу́ти
не встигнути переодягнутися
.
Аж ось заторохтів на дворі візок .. Я, в чім була, схопилась до його на візок. Стара мене благословляє і його
(Марко Вовчок)
;
Голова́ є
(88)
 
Де вже було́,
з інфін.
уживається для підкреслення неможливості здійснення чого-небудь у минулому; хіба можна?
Найбільше спокутував Вася свої конокрадські гріхи боєм .. Де вже було карати людину, про відчайдушну хоробрість якої знав увесь полк!
(О. Гончар)
;
(89)
 
Добра́ б не було́!
кому
уживається як проклін з недобрими побажаннями
.
– І все той навіжений чоловік! – репетує вона. – Усе він, добра б йому не було!
(М. Коцюбинський)
;
(90)
 
Є де розверну́тися
вільний, просторий, розлогий
.
Будинок вийшов красивий, добротний, є де розвернутися: дві кімнати, веранда, кухня
(із журн.)
;
Є лій у голові́
(91)
 
За будь-здоро́в
без будь-якої причини, підстави; ні за що
.
А бесіда була, видно, гарячою, бо за якийсь час Сперанський кулею вилетів звідти червоний, як рак, і тут-таки за будь-здоров вибанітував свого ординарця, який перший попався йому на очі
(О. Гончар)
;
(92)
 
Здоро́в (здорове́нький) був <Здоро́ві (здорове́нькі) були́>
уживається як усталена форма вітання або поздоровлення з чим-небудь
.
Кирпата свашка – гульк у хату! – Добридень, – скаже, – хліб та сіль! Здоровенькі були з весіллям, свату!..
(П. Гулак-Артемовський)
;
Побачив він Лисичку І зараз обізвавсь: “Здоровенька була, Лисичко!”
(Л. Глібов)
;
– Здорові були, свате! – Яким це побитом? – здивувався Хома
(М. Коцюбинський)
;
– Степане? Ти? Здоров був! – зачув він голос Недайводи
(Олесь Досвітній)
;
(93)
 
І бли́зько не було́
хто-небудь, безсумнівно, був відсутній або не з'являвся чи зник
.
Позбігалися вже тоді, коли хата надобре горіла, а опришків і близько не було
(Г. Хоткевич)
;
(94)
 
І в (на) ду́мці не було́
у кого і без дод.
:
а)
 
хто-небудь зовсім не мав намірів робити щось, не припускав чогось
.
– Такого навигадують, чого й зроду й на думці не було
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
б)
 
хто-небудь навіть не уявляв чогось, не здогадувався про щось
.
– Чи, може, ви гадаєте, що відбудувати
[парусник]
так легко? – У мене і в думці не було, що це така глибока справа
(Ю. Яновський)
;
І га́дки (ду́мки) нема́ (нема́є, не було́)
(95)
 
[І] ду́ху не бу́де
чийого, де
уживається для вираження категоричного запевнення в тому, що когось більше не буде де-небудь
.
А він, виявляється, з тих, що тільки й уміють конфліктувати, озлоблювати проти нас... Духу ж тепер його не буде в нашому закладі!
(О. Гончар)
;
І ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т. ін.)
[І (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю
(96)
 
[І (ні)] рі́ски (рі́сочки, кри́хти, роси́нки і т. ін.) в ро́ті не було́
у кого
хто-небудь дуже голодний, зовсім нічого не їв
.
[
Старшина
(дивиться у вікно):
]
Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було...
(М. Кропивницький)
;
– Ні, я так не можу... сили не стає... Скільки ж то день морились голодом... а сьогодні й рісочки в роті не було
(М. Коцюбинський)
;
– Я не маю часу. Бійтеся Бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було
(Г. Хоткевич)
;
– В мене ж сьогодні й росинки ще не було в роті, – сказала Галина Андріївна
(Є. Кротевич)
;
Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому
(А. Головко)
;
(97)
 
І слі́ду не було́
чого
що-небудь зовсім ще не існувало перев. задовго до чого-небудь
.
Літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було
(Панас Мирний)
;
(98)
 
І (та й) був таки́й
безслідно, швидко щез, зник, пропав
.
Шурх
[Гарасько]
поміж соснами – і був такий. А я стою – з місця не зрушу
(Григорій Тютюнник)
;
Іти́ (бу́ти, ходи́ти і т. ін.) на повідку́ (на по́воді, на припо́ні, на при́в'язі і т. ін.)
[І] ціни́ нема́ (нема́є, не було́)
Лежа́ти (бу́ти) / лягти́ (рідко облягти́) на сме́ртній посте́лі
Лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло
Лиши́тися (оста́тися, бу́ти і т. ін.) з гарбузо́м
Мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т. ін.)
Мо́ва йде (мо́виться, була́)
Моє́ (твоє́, його́ і т. ін.) [було́] зве́рху
Наш верх є (бу́де)
(99)
 
Не бу́де добра́
з кого
хто-небудь стане непорядним, непутящим
.
Ой, казали мені люде
[люди],
що добра з тебе не буде
(Номис)
;
(100)
 
Не бу́де на сві́ті
кого
хто-небудь помре
.
– Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає
(П. Куліш)
;
(101)
 
Не во гнів будь ска́зано,
ірон.
уживається для вираження застереження від образи або як вибачення за що-небудь неприємне, сказане співрозмовникові
.
[
Панько
:]
Тепер яку попав, та й жінка. Правду кажу?
[
Копистка
:]
Ні, братику, це не так. Це ти, не во гнів будь сказано, трошки брешеш...
(М. Куліш)
;
Нема́ (не було́) й заво́ду (в заво́ді)
Нема́ (нема́є, не було́) вга́ву
Нема́ (нема́є, не було́) відбо́ю
Нема́ (нема́є, не було́) ді́ла
Нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (впи́ну, спи́ну і т. ін.)
Нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни)
Нема́ (нема́є, не було́) мі́сця
Нема́ (нема́є, не було́, не бу́де) зно́су
Нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно) [і] кінця́-кра́ю (ні кінця́ ні кра́ю, кінця́, кра́ю)
Нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно, не ста́ло і т. ін.) і слі́ду
Нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т. ін.) [одніє́ї (тре́тьої, деся́тої і т. ін.)] кле́пки у голові́
Нема́ (нема́є, не було́, не зали́ши́лося і т. ін.) [ні (і)] ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) <Ни́тки (ни́точки) сухо́ї нема́ (нема́є, не зна́йдеш)>
Нема́ (нема́є, не було́, не ста́ло і т. ін.) життя́
Нема́ (нема́є, не було́) ра́ди
Нема́ (нема́є, не було́) рі́вного
Не мо́же бу́ти [й] мо́ви
(102)
 
Неха́й по то́му бу́де <Та й будь по то́му> <Так то́му й бу́ти>
уживається для вираження згоди, ствердження чого-небудь; та й усе
.
– Ви знаєте всі стародавні звичаї і порядки – судіть, як самі знаєте, а моє діло махнути булавою, да й нехай по тому буде
(П. Куліш)
;
– Е-ех, куди нам одбиватися? Рятуйся, хто як зуміє, та й будь по тому!
(А. Головко)
;
Чим робити на мачушиних дітей, звичайно, краще на себе, на своїх дітей. Так тому й бути!
(А. Головко)
;
Неха́й (хай) бу́де гре́чка
(103)
 
Неха́й (хай) здоро́в (здоро́вий) бу́де <Неха́й (хай) здоро́ві бу́дуть>
уживається для вираження доброго побажання при згадці у розмові кого-небудь приємного, позитивного
.
Дід мій, нехай здоров буде, коли зачина розказувать що-небудь таке, що не сам бачив, а чув, то спершу скаже: “Коли старі люди брешуть, то й я з ними”
(Т. Шевченко)
;
– А Зінька ось, здорова хай буде, та вибілить його
[полотно]
гарненько
(А. Головко)
;
Не я бу́ду
Ні́де (ні́як) [було́] поверну́тися
Нога́ [ніко́ли (бі́льше)] не сту́пить (не бу́де)
(104)
 
Ноги́ моє́ї [бі́льше] не бу́де
де
уживається для вираження погрозливого запевнення у тому, що хто-небудь ніколи не прийде до когось або кудись
.
– Ось заява .. Ноги моєї більше у вашому цеху не буде
(В. Собко)
;
– А чим вона
[хата]
тобі погана? Побілимо, приберем – буде не гірша, ніж у людей. Зате оно криниця внизу! Вода як мед. – Пий її сам, оту воду! Ноги моєї у дворі цьому не буде
(А. Дімаров)
;
Ото́ж-то (ото́ж-бо, то ж то, то́ж-бо) й воно́ (є)
Прокля́тий (пе́ський, чо́ртів і т. ін.) син бу́ду (будь я)
Сиді́ти (бу́ти) на ла́ві підсу́дних (обвинува́чених)
Сіда́йте (ся́дьте, сіда́й, сядь), го́стем бу́дете (бу́деш) (щоб старости́ сіда́ли)
(105)
 
Скі́льки [(що) є (було́)] ду́ху
:
а)
 
з максимальним напруженням, дуже сильно; щосили
.
Тільки й чути, що корови скільки є духу ревуть, затим, що хазяйки не йдуть їх доїти
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Дві баби .. лаялися скільки було духу, і далеко розносилися їх міцні .. голоси
(Г. Хоткевич)
;
б)
 
дуже швидко, з найбільшою швидкістю
.
Тікай, що .. є духу!
(І. Нечуй-Левицький)
;
Марина що є духу біжить левадами
(Г. Епік)
;
Біжу скільки духу, шпичаки колють у ноги, я падаю, але встаю й ще прудкіше біжу
(О. Ковінька)
;
Та й бу́де ре́шта!
[Там] ви́дно бу́де
Факт [є (лиша́ється)] фа́ктом
[Хай, неха́й] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м, пухке́нькою, легка́)
Хто б там (то) не був
(106)
 
Ще й звання́ не було́
кого, чого
кого-, чого-небудь не існувало або про щось зовсім нічого не відомо
.
[
Гільзе
:]
Готлібе! .. Твоя жінка – ще її й звання не було, як я вже квартами свою кров проливав за рідний край
(Леся Українка)
;
(107)
 
Щоб (бода́й) добра́ не було́ <Хай добра́ не бу́де!>
кому, лайл.
уживається для вираження великого незадоволення ким-, чим-небудь з недобрими побажаннями
.
– Все перевів, все попсував, бодай йому добра не було, дияволу
(Ю. Збанацький)
;
Щоб (бода́й) тобі́ (йому́, вам і т. ін.) [було́] пу́сто! <Хай тобі́ (йому́, вам і т. ін.) [бу́де] пу́сто!>
(108)
 
Щоб [і] ду́ху не було́
чийого
:
а)
 
уживається для вираження настійної вимоги до кого-небудь негайно піти геть звідкись; іди геть звідси
.
– Геть, щоб духу твого не було тут!.. Гнат метнувсь до жінчиної скрині
(М. Коцюбинський)
;
Карпо затявся, як одрізав, щоб княжевичів і духу не було на весіллі
(В. Кучер)
;
б)
 
назавжди, безповоротно
.
Дуже розлютувався цар, як прочитав той лист.., зараз-таки звелів .. царицю витурить з свого царства, щоб і духу її не було
(О. Стороженко)
;
(109)
 
Щоб ноги́ [бі́льше] не було́
чиєї, де
уживається для вираження категоричної заборони кому-небудь з'являтися десь
.
– Ви вже вільні, – перебив його Зарічний. – Як? – А так, що йдіть під три чорти і щоб вашої ноги тут більше не було
(М. Ю. Тарновський)
;
Що б там (то) не було́ (не ко́штувало)
(110)
 
Що бу́де, те (то) [й] бу́де <Будь (хай бу́де), що бу́де>
уживається для вираження рішучості у здійсненні чого-небудь небезпечного, ризикованого
.
Що буде, те й буде, а я не покину своєї матері ..” – думала Маруся
(І. Нечуй-Левицький)
;
Доктори – пани, а пани завжди живуть з мужиків, а дурні мужики завжди терплять панську кривду .. Але годі! Замфір не стерпить... Хай буде, що буде...
(М. Коцюбинський)
;
Маруся вибігла з лісу. Що буде, то буде, але в ліс вона більше не піде
(Г. Хоткевич)
;
– А, що буде, те й буде! – втішав він сам себе. – Оженюся та й усе
(Григорій Тютюнник)
;
Щоб я був про́клятий
Що ма́є (ма́єш, є, було́ і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху)
Що не є
(111)
 
Що (скі́льки) [є] мо́чі <З усіє́ї мо́чі>
наскільки можливо; дуже сильно або дуже багато
.
– Та деріть дужче! – крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Випивали скілько
[скільки]
мочі Аж до самої півночі...
(І. Манжура)
;
Параска так вихваляє його і з усієї мочі тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика
(Панас Мирний)
;
(112)
 
Як бу́де, так бу́де
уживається для вираження рішучості в здійсненні чого-небудь небезпечного, ризикованого, незважаючи ні на що
.
Думки .. ворушились і розгортались. Згинь! Пропади!.. як буде, так буде... Що б люди сказали? Люди! Вони осудять
(М. Коцюбинський)
;
(113)
 
Як є
:
а)
 
зовсім, абсолютно, повністю
.
Вона швиденько схоплюється з ліжка й похапцем кидається варити каву – не спало ж дурне хлоп'я ніченьку як є!
(В. Винниченко)
;
– Мабуть, гречку як є витовкла?
(А. Головко)
;
б)
 
відповідно до реального, дійсного, справжнього; без змін, точно
.
Неволя, злидні, – все як є, Читай у кожній книзі!
(І. Багряний)
;
Озерська попадя .. пропонувала йому цілого червінця, тільки щоб змалював її як є в дукатах та корсетці
(О. Гончар)
;
(114)
 
Яки́й [не] є
хоч і поганий; хоч який-небудь
.
Гірко було кидати
[хлопцям]
яке не є, а своє, а йти до чужого, до панського
(Панас Мирний)
;
– Буде тут, буде ділов
[діла]!
– покрикує Мина, поглядаючи підбадьорливо на нас, хлопчаків. – Які не є, а діждемось свого менту
[моменту]!
(О. Гончар)
;
(115)
 
Як [його́ (тут)] бу́ти?
що робити, діяти, чинити?
– Вже як його бути, й сам не знаю, – признався він якось своїй жінці Одарці
(О. Довженко)
;
Українські старшини були явно спантеличені всім і не знали, на яку ступити, як тут бути, чи йти далі на фронт, битися з большевиками
[більшовиками],
а чи починати вже тут битися з ось цими
(І. Багряний)
;
– Листівки вже одержано, як бути?
(О. Гончар)
;
Як (коли́) ба́ба була́ ді́вкою
Як (мов, ні́би і т. ін.) [й] не бува́ло (не було́)
(116)
 
Як не є,
перев. з наступним протиставленням
:
а)
 
за будь-яких умов, незважаючи ні на що
.
– Он посіяли дві десятини кукурудзи, роботи багато, а невістка, як не є, все-таки поміч
(С. Олійник)
;
– Як там не є, одначе я тут справді відроджуюсь, – мовила Тамара. – Цей ваш степ, Заболотний, він має дивовижну властивість повертати людині щось втрачене, напівзабуте
(О. Гончар)
;
б)
 
враховуючи що-небудь, зважаючи на щось; все ж таки
.
– Виходить, Василю, тут найнявся?.. Мірошникуєш? – Ні, даю лад снастям. Як не є, а три вітряки
(М. Стельмах)
;
Я́кось (я́кось-то) [воно́] бу́де
(117)
 
Як там [і] був
ніби так і треба, звично
.
І перекинулась
[фурія]
клубочком, Кіть-кіть з Олімпа, як стріла; Як йшла черідка вечорочком, К Аматі шусть – як там була!
(І. Котляревський)
.