СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
НАЛАШТО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., НАЛАШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1
.
що.
Готувати що-небудь або приводити до стану готовності
.
Сакен почав налаштовувати парус з таким розрахунком, щоб поманити ще турків
(С. Добровольський)
;
– Не знаєте, чи хазяїн уже устали? – спитався він. – Казали, сьогодні кудись їхати, так щоб віз налаштувати
(Панас Мирний)
;
Уляна висипала з пелени квасолю і вже хотіла йти до хати, щоб налаштувати їжу кабанцеві
(Григорій Тютюнник)
;
Хуржик запряг у воза коней, налаштував Катриній матері подарунків і покликав Катрю
(В. Малик)
;
// 
кого, що.
Настроювати на певний лад, настрій і т. ін
.
Атей кладе долоню на руків'я меча і, склепивши повіки, налаштовує душу свою, щоб вона очистилась від усього суєтного і зайвого
(В. Чемерис)
;
– Нам не вигідно карати представників місцевого населення, щоб не налаштовувати людей проти підпілля
(А. Кокотюха)
;
Галина ж, ідучи сюди, налаштувала себе на звичайність, навіть мимохідність свого завітання
(М. Олійник)
.
2
.
що.
Робити що-небудь придатним для роботи, користування і т. ін
.
– Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача
(Ю. Яновський)
;
– Братчики, до гармат! – закричав Гулик. З ним було до десятка старих гармашів, які одразу ж кинулись до ворожих єдинорогів і почали налаштовувати їх до стрільби
(С. Добровольський)
;
Жора знову налаштував фотоапарат, клацнув
(А. Кокотюха)
.