СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
НАДЯГА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., НАДЯГНУ́ТИ, НАДЯГТИ́, дягну́, дя́гнеш, док., що.
1
.
Натягувати, насувати, накладати і т. ін. одяг на кого-, що-небудь
.
Раз став він Свиту надягать. Аж дивиться – рукава вже продрались
(Л. Глібов)
;
Надяга Нечай кашкета І виходить з двору
(М. Шпак)
;
Несміло взяв козак сорочку і надягнув
(В. Стефаник)
;
А твій
[генерале]
мундир із залізним хрестом мої партизани надягли на опудало в городі
(Ю. Яновський)
;
Батько пройшов до себе, скинув сюртук, надяг хатній піджак, тоді сів до піаніно
(Ю. Смолич)
;
– Я сподiвався, що на зустрiч зi мною ти надягнеш не штани, а сукню чи спiдницю
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;
// 
Використовувати, носити який-небудь одяг
.
Назносили Марині одежі – той те дає, другий друге тиче. – Мою, Марино, надягай! Нехай хоч моя одежа панича побачить
(Панас Мирний)
;
Правда, я мав намір вступити в монастир на деякий час, .. надягти на себе підрясник, ходити до церкви, їсти й спати разом із братією
(М. Коцюбинський)
;
* Образно.
Надягнула вона маску доброти й жалю.., щоб їм сподобатись!
(І. Франко)
;
// 
Натягувати, насувати, накладати головні убори, аксесуари і т. ін. на кого-, що-небудь
.
Батько приходив з роботи, вмивався, вечеряв, надягав окуляри, сідав до газет, мама поралася в кухні
(П. Загребельний)
;
Смарагдову корону надягнув
[старий цар]
на свого сина
(В. Багірова)
;
Марк надягнув персня на палець Філіпові, потім вклав у його праву руку скіпетр суверена
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;
Мама надягла ланцюжок із діамантовим кулоном – подарунок покійного тата – і .. це було надзвичайно добрим знаком
(Люко Дашвар)
.
2
.
Приладновувати, прикріплювати щось на кому-, чому-небудь, начіплювати щось на кого-, що-небудь; надівати (у 2 знач.)
.
– Ну-ну! Коші важелезні! – тим часом кректала фрау Тільде, надягаючи на себе шлейки від коша
(Н. Королева)
;
Роман Блаженко теж надягає на міни додаткові заряди, і рана йому не заважає в цій роботі
(О. Гончар)
;
Вона перша з жінок Гуцулії надягнула на себе зброю й нарівні з чоловіками стала до лави борців за оборону краю й народу
(У. Самчук)
;
Капрал надягнув солдатові на спину ранець
(М. Сиротюк)
.
(1)
 
Надяга́ти (надіва́ти, натяга́ти і т. ін.) / надягну́ти (наді́ти, надягти́, натягти́ і т. ін.) ове́чу шку́ру <Вліза́ти / влі́зти в ове́чу шку́ру>
лицемірно приховувати під виглядом доброзичливості свої підступні наміри, дії
.
Вмів
[дипломат]
точити кігті гострі й хижі, Вмів овечу шкуру надягать, П'ять років підряд брехав в Парижі, Він, мовляв, за мир і благодать
(А. Малишко)
;
Сірі вовчики наділи овечу шкуру та такі тихі стали...
(Панас Мирний)
;
– Коли б були
[докази],
ми трусонули б так ті губернії, що тільки пух!.. – розкрився лише на мить і знову вліз в овечу шкуру слідчий
(Василь Шевчук)
.