СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
МЕРТВЕ́ЧЧИНА
, МЕРТВЕЧИ́НА, и, ж.
1
.
збірн.
Трупи тварин; падаль, узагалі щось мертве
.
Ну, добре, Макс іде на компроміс: нехай вони собі їдять шматки свинячої мертвеччини, а він їм за цей час читатиме рукопис
(В. Винниченко)
;
Я понюхав долоню. Вона пахла мертвечиною
(Р. Андріяшик)
;
Мав людоїд і свою, специфічну забаву-розвагу – пригощав на прийомах дипломатів та зарубіжних політиків блюдами з чоловічини (часом і мертвечини, яку він теж смакував)
(В. Чемерис)
;
Верхня риба вже добряче нагрілась, припухла і пахтіла мертвеччиною
(Г. Тарасюк)
.
2
.
перен., розм.
Розумовий і моральний занепад, застій, інертність
.
Церковщина звільна вбиває також народні школи, засуджуючи їх на бездіяльність і мертвеччину
(І. Франко)
;
Не вели їй у монастир іти, бо вона мертвеччини не любить, життя бажає
(Б. Лепкий)
;
Він почував .. могутнє піднесення життя в собі, що проривалось крізь мертвечину його недавніх думок
(В. Підмогильний)
.