СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
БОЙОВИ́К
, а́, ч.
1
.
Учасник якої-небудь бойової групи, загону і т. ін.
Як тільки зажила рана, Левко Когут вирішив вивести своїх бойовиків на операцію
(І. Цюпа)
;
Перехід Д. Лизогуба з табору землевольців до терористичної організації був великим успіхом для бойовиків, які отримали від багатого українського поміщика значні кошти для підготовки й здійснення терактів
(з наук. літ.)
;
Затриманий повідомив, що бойовики навесні планують помітно активізувати бойові дії проти федеральних сил
(з газ.)
.
2
.
розм.
Кінофільм, вистава і т. ін. із динамічним, захопливим сюжетом, заснованим на конфлікті, який розв'язується за допомогою фізичної чи військової сили
.
Саме представники авангардистських течій уперше звернулися до жанру бойовика, детективу
(з наук.-попул. літ.)
;
Поява українськомовних трилерів, бойовиків та серіалів у сучасній індустрії кіно – неминуча
(з газ.)
.