СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ЛА́ДИТИ
, джу, диш, недок.
1
.
з ким.
Жити в мирі, злагоді; дружити (у 1 знач.)
.
Завжди він умів з людьми ладити
(Ю. Бедзик)
;
Загалом ми чудово ладили й були, як то кажуть, створенi один для одного
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;
Вони товаришували і ладили один з одним
(С. Жадан)
.
2
.
що, розм.
Те саме, що ла́годити 1
.
Клопоталися чоловіки у тому саду: пісок возили, східці по згір'ю направляли та місточки через рівчаки ладили
(Марко Вовчок)
;
Ой зацвіла калинонька в лузі, Вломилася поличенька в плузі. Ой чи мені поличеньку ладити, Чи до дівчини на зальоти іти?
(П. Чубинський)
;
Спохватившись, Іван Семенович взявся ладити руру
(М. Івченко)
;
Я мав що їсти, у що одягнутися і не тільки ладив авта
[автомобілі],
а й ходив на засідання Народного дому
(У. Самчук)
.
3
.
що, розм.
Те саме, що готува́ти 1; лагодити (у 3 знач.)
.
Стали похорон ладити. От уже й домовину принесли новеньку, всипали квітками пахучими
(Марко Вовчок)
;
[
Гомін серед молоді
:]
Музики йдуть! Музики! Ладьте місце для музик!
(І. Франко)
;
Данкевич пішов скорою ходою додому. Застав тещу при тім, як ладила підвечірок
(О. Маковей)
;
– Та трохи зварив, – каже Непорадний, оглядаючись заклопотано на козаків: – Не сподівався тільки гостей... я ладив на п'ятьох, а вас, слава Богу, чи не п'ятдесят
(А. Чайковський)
;
Опіда ватру ладить. З тисових галузок, що смертю дихають
(К. Гриневичева)
;
Чоловік, якому вже було десь під п'ятдесят, почав ладити шприци
(Любко Дереш)
;
// 
Організовувати, збирати, доводити до стану готовності
.
Не корилась Україна, Повстанські ладила війська На клич Тараса й Северина
(М. Рильський)
;
// 
Наперед визначати; намічати (у 4 знач.)
.
Вже тоді вона мене на зятя ладила для своєї Карольки
(Б. Лепкий)
;
– Не таку йому жінку ладять Кіндрат Дорофійович і Домна Федорівна
(В. Логвиненко)
;
// 
Те саме, що заготовля́ти.
Докія ладила вже для неї рушники, постіль
(О. Кобилянська)
.
4
.
що.
Те саме, що нала́годжувати 4; ладнати (у 7 знач.), настроювати (у 1 знач.)
.
Узяв він ліру, довго ладив, І здавалося, що рад Був щось звати із давнини
(Я. Щоголів)
.