СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-8. (А-МІШУ́РНИЙ)
?
КРАН
1
, а, ч.
Пристрій, прикріплений до водопроводу, газопроводу, якогось резервуару для виливання рідини, випускання газу, а також для перекриття трубопроводу
.
Ватя ледве встигла поставити чайник на стіл і закрутити кран самовара
(І. Нечуй-Левицький)
;
Господарка раптом побачила, що з крана тік тоненький, блискучий струмочок води, і похапцем закрутила колісце
(Олесь Досвітній)
;
Працювала електростанцiя, у кранах появилась вода
(Р. Андріяшик)
;
Він трохи повернув вентиль на мідному крані, і звідти тонкою цівкою полилася вода
(О. Авраменко)
;
Перед заміною крана в газопроводі потрібно запалити газ, потім перекрити його краном біля газового лічильника
(з навч. літ.)
;
Для перекриття газу газогін забезпечений запірними кранами
(із журн.)
.