СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-8. (А-МІШУ́РНИЙ)
?
КОНІ́ЧНИЙ
, а, е.
Прикм. до ко́нус.
У школі Монжа було розроблено уявлення про прямолінійні обертання конічних перерізів, що відкрило можливості обстеження таких поверхонь, на яких евклідова геометрія не діє
(з навч. літ.)
;
// 
Який має форму конуса
.
Апаський маяк був білий, стрункий, з конічною головкою, що обертається неспинно
(Ю. Смолич)
;
Жрець щез у пекельно-червоному полум'ї. Там, де він стояв, з'явилася в підлозі конічна вирва з гладенькими, немов відполірованими, стінками
(О. Авраменко)
;
Розглянуто явище деформації ділянки нитки, що набігає на поверхню конічної бобіни, та визначено закон зміни деформації цієї ділянки
(з наук. літ.)
.