СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
КОМІСА́Р
, а, ч.
1
.
іст.
Посадова особа, наділена урядом особливими повноваженнями
.
Комісар закордонних справ стояв на березі й дивився в синю морську далечінь
(Ю. Яновський)
;
– Комісари від Речі Посполитої! Брацлавський воєвода Адам Кисіль, пан Смяровський і секретар Мясковський...
(Р. Іванченко)
;
Громадський виконавчий комітет .. розпочав свою діяльність з того, що скинув отамана Бабича і звільнив з посади комісара уряду Бардіжа
(Д. Білий)
.
2
.
іст.
У 1918–1942 рр. (із перервами) уповноважений партії та уряду СРСР, який разом із командиром відповідав за боєздатність і політичний стан військової частини
.
У Червоній армії нашого М'яла, як людину з середньою освітою, але без усякої військової підготовки, призначили комісаром піхотного полку, що вирушав на денікінський фронт
(І. Багряний)
;
– Тепер той коваль працює комісаром всього фронту на Далекому Сході, – говорив під кінець політрук
(І. Цюпа)
;
В наметі, крім Гордія Семеновича, сиділи на ящиках для набоїв комісар, інструктор-підривник Явтушенко, а біля приймача – радистка з навушниками
(К. Гриб)
.
3
.
У деяких країнах, зокрема в Росії XVIII – початку XX ст., чин поліцейського начальника, а також особа, що має цей чин
.
Як .. почула
[генералиха],
що він кріпаків бунтує, то жалілася комісарові
(Панас Мирний)
;
Повітовий комісар щодня засилав телеграми
(Я. Качура)
;
Біля воєводського комісара поліції весь час крутився гімназист Євген Пух, стараючись впасти йому в око
(М. Малиновська)
;
У другій кімнаті біля стола сидів комісар поліції
(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
.
4
.
іст.
Під час Великої французької революції кінця XVIII ст. – уповноважений Національного конвенту, якого направляли з дорученнями в департаменти або війська
.
Комісари Конвенту мали надзвичайні повноваження. Вони могли робити в районі воєнних дій реквізиції в багатих громадян, міняти цивільних чиновників і командний склад армії
(з навч. літ.)
;
В армії велася політична робота, яка покладалася на комісарів, яких призначав Конвент із депутатів
(із журн.)
.
5
.
Спеціальний уповноважений якої-небудь міжнародної організації
.
Верховний комісар ООН у справах біженців виконує обов'язки з надання міжнародного захисту біженцям, правове положення яких регулюється міжнародними угодами, а також Статутом Міжнародної організації у справах біженців
(з наук. літ.)
;
Європейський комісар – це один із 28 членів Європейської комісії. Кожен комісар призначається державою-членом ЄС у консультації з головою Європейської комісії, який самостійно розподіляє між призначеними комісарами напрями їхньої роботи
(з наук.-попул. літ.)
.
(1)
 
Батальйо́нний (дивізі́йний, полкови́й і т. ін.) коміса́р
персональне звання військово-політичних працівників Червоної армії в 1935–1942 рр.; особа, яка мала це звання
.
Генерал наказав ад'ютантові викликати лікаря, а сам, не гаючи часу, попрямував до кабінету полкового комісара Дмитрієва...
(Іван Ле)
;
Батальйонний комісар стояв на воротах
(Л. Первомайський)
;
Стоять групою старші командири, серед них і той із шпалами в петлицях, з сивиною на скронях..: батальйонний комісар Лещенко
(О. Гончар)
;
(2)
 
Військо́вий коміса́р
особа, яка очолює військовий комісаріат
.
Часто військові коменданти й комісари сварились між собою за владу в місті й повіті, бо межі й компетенції тої влади для них не були точно зазначені
(В. Винниченко)
;
Військовий комісар побачив високу патріотичність Чопика, бо, обмінявшись поглядом з іншими членами комісії, бадьоро мовив: – Гаразд, товаришу Чопик! Зараховуємо вас до складу добровольчої бригади
(Є. Доломан)
;
(3)
 
Наро́дний коміса́р
член уряду СРСР або союзної республіки, який очолював один із народних комісаріатів, що існували з 1917 до 1946 року
.
– Ти знаєш, що народний комісар – це ділова людина, ти прекрасно уявляєш його, тобто реально, який він є, зрештою, портрети його можна побачити, почитати його промови...
(В. Підмогильний)
;
Народні комісари мали право видавати в межах своєї компетенції відповідні нормативні акти (накази, інструкції тощо) і контролювати їх виконання
(з наук. літ.)
.