СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
КИ́ЛИМ
, а, ч.
Тканий, найчастіше ворсистий, із візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблення стін і т. ін.
Крикнув Гамалія: – Брати, будем жити, – Будем жити, вино пити, Яничара бити, А курені килимами, Оксамитом крити!
(Т. Шевченко)
;
Над постіллю висів дорогий заморський килим
(І. Франко)
;
Долiвка була застелена благеньким, попротираним у багатьох мiсцях килимом
(Р. Андріяшик)
;
Колись давно, можливо, сім з половиною тисяч років тому, .. одне з рахманських племен покинуло Індію на човнах і летючих килимах
(Ю. Андрухович)
;
* Образно.
Мох грубо встелив землю м'яким килимом і манить спочити
(Г. Хоткевич)
;
Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами
(М. Рильський)
;
Весняні води іскрилися під сонцем, ткали впродовж ріки вогнистий килим, ніби готували урочисту зустріч синам, що поверталися з далеких мандрів
(О. Бердник)
;
* У порівн.
Вже поминули сади-виногради рясні, кучеряві, Що покривають підніжжя гори, наче килим розкішний
(Леся Українка)
.
(1)
 
Ла́маний ки́лим
килим, орнамент якого складається з різнокольорових, з'єднаних під кутом смуг
.
Орнамент складається переважно із чорних, голубих, червоних або вишневих смуг, переділених часто білим перетканням, яке утворює ламані лінії. Такий килим називають ламаним
(з наук. літ.)
;
(2)
 
Туре́цький ки́лим
килим з особливими візерунками й забарвленням
.
Ослони прикриті налавниками, на столі – турецький килим
(Б. Лепкий)
;
Ці спасенні для моїх вух бесіди здебільшого провадилися не в будинку, а в наметі, який стояв у саду, або гості всідалися просто неба, під яблунею на великому турецькому килимі
(Ю. Мушкетик)
;
Стіни її
[комори]
були завішані турецькими килимами, посередині стояв невеличкий стіл і широке ліжко, заслане білими вовчими шкірами
(Д. Білий)
.