СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ЗНА́ЧЕННЯ
, я, с.
1
.
Суть чого-небудь; зміст
.
Воля, воля і воля! Це чарівне слово, споетизоване столітнім дідом, розпалювало кров у хлопця, а дедалі, з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало більш конкретну форму, глибше значення
(М. Коцюбинський)
;
– Cело мiцне надiями. Не каже “випросила б”, а “позичила б”. I всi так кажуть, i слово “позичати” не мiняє свого значення
(Р. Андріяшик)
;
Власне, самі слова не мали в магії великого значення; важливо було те, що в них вкладалося
(О. Авраменко)
;
Розуміючи, слухаємо ми мову людей, та, якщо повторити сказане, зрозуміємо ще раз, із іншим, новим значенням
(Л. Кононович, пер. з тв. О. Гріна)
;
// 
Те, що певний предмет, явище, знак, жест і т. ін. означають
.
Вітри такі, що в буквальному значенні сього виразу – стріхи зривало
(Леся Українка)
;
Улас гарячково рився в підручнику, шукаючи ті місця, де описується значення цього терміна
(Григорій Тютюнник)
.
2
.
Громадська, політична, історична і т. ін. вага, роль кого-, чого-небудь; важливість
.
Львів мав важне політичне значення. Хто був паном над Львовом, той володів над Червоною Руссю
(А. Чайковський)
;
Наше міщанство під впливом панівного тоді в Польщі Магдебурзького права потроху гуртувалося в різні цехові організації і з часом перетворилося в сильний клас, що мав велике економічне й політичне значення
(І. Огієнко)
;
Невдовзі Сидір Білий посів місце військового осавула (друге за значенням після кошового отамана)
(Д. Білий)
.
3
.
мат.
Абстрактна величина з однією характеристикою, за якою вона може порівнюватися з іншими абстрактними величинами
.
У математичній логіці ураховують лише логічні значення (істинність, хибність), а не зміст розглядуваних висловлювань
(з наук.-попул. літ.)
;
Задання функції формулою зручне тим, що дає можливість знаходити значення функції для довільного значення аргумента
(з навч. літ.)
.
Ма́ти зна́чення
(1)
 
Зна́чення сло́ва,
лінгв.
зміст слова, що являє собою відображення або вираження в ньому певного позначуваного явища, предмета і т. ін. об'єктивної дійсності
.
– Кожух почистити? – механічно перепитала Гелена, намагаючись пригадати значення слова “кожух”
(М. Руденко)
;
(2)
 
Перено́сне зна́чення сло́ва,
лінгв.
вторинне значення слова, яке виникає на основі прямого
.
Поетична мова є джерелом постійної взаємодії у лексичній семантиці прямого й переносного значень
(з наук. літ.)
;
У переносному значенні вислів “хто сіє вітер, пожне бурю” – пересторога тим, хто плекає недобрі наміри
(з наук.-попул. літ.)
;
(3)
 
Пряме́ зна́чення сло́ва,
лінгв.
буквальне, не переносне значення слова.
Слово “високий” у Т. Шевченка вживається в двох прямих значеннях (“такий, що знаходиться або підноситься високо” та “стрункий”) і в переносному – “урочистий”
(В. Русанівський)
;
Ще буде свято й на його вулиці – до речі, дуже актуальне прислів'я, оскільки він зараз в черговий раз залишився на вулиці в прямому значенні цього cумного вислову
(Є. Кононенко)
.
Надава́ти / нада́ти зна́чення (ваги́, ці́нності)
(4)
 
У по́вному (по́внім) зна́ченні (розумі́нні) [цього́] сло́ва ([цих] слів)
справжній, який відповідає значенню слова
.
[
Острожин
:]
Ми, журналісти, в повному значенні цього слова – машини
(Леся Українка)
;
Це була в повнім розумінні школа, із задаванням уроків та щоденними іспитами
(з наук. літ.)
.