СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЗМА́ЗУВАТИ
, ую, уєш, недок., ЗМА́ЗАТИ, а́жу, а́жеш; наказ. сп. змаж; док.
1
.
що.
Мажучи, покривати чим-небудь масним або густим; змащувати.
Гвинтики-шпунтики, коліщата й коліщатка – підкручує їх Павлик, вдосконалює, підчищає, змазує свинячим салом
(О. Донченко)
;
Антон опікувався Східними воротами, лагодячи тріщини у мурі, змазуючи дьогтем завіси
(Г. Пагутяк)
;
Побілила
[Катерина]
вапном стіни, принесла глини, кізяків, по лікті закачала рукава, замісила глину й змазала долівку
(С. Чорнобривець)
;
Петрана змазала маслом вим'я корові, щоб солодше доїлося
(М. Малиновська)
;
// 
що і без прям. дод.
Заливати, обробляти поверхню чим-небудь рідким
.
Розмотує Марта почорнілий бинт, потім краї рани змазує йодом
(М. Стельмах)
;
Пальцi на обох руках посинiли й дуже мене болiли. Вiн годинами вимочував їх у лiтеплi, змазував i тiшився, що я ними рухаю...
(Р. Федорів)
;
– Мені час до клініки. Навідаюсь увечері. Постарайтеся змазати хворому горло. Тільки обережно
(М. Олійник)
.
2
.
що.
Розмазувати, стирати що-небудь (звичайно фарбу, чорнило)
.
Пан президент просто долонею нетерпляче змазує піт із чола і знову зривається з місця
(В. Винниченко)
;
Валько змазав власною рукою часть свойого
[частину свого]
письма і втиснув .. крейду в руку
[Йонки]
(І. Франко)
.
3
.
що, розм.
Робити що-небудь (перев. зображення) нечітким, розпливчастим
.
Етюд не відзначався розміром і виразністю, автор мовби навмисне змазав усе, як у модерній фотографії, щоб не всяк і розібрав, що воно там і як замальовано
(П. Загребельний)
;
Є в ньому
[обличчі]
щось таке, чого немає ні в кого. Як каже мій дід Грицько: “Наче хто взяв, коли тебе було намальовано, та й провів рукою і все змазав – порушив .. симетрію: одна брова вище, друга нижче, одна щока товстіша, друга худіша”
(В. Нестайко)
.
4
.
що, перен., розм.
Позбавляти гостроти, виразності і т. ін
.
– Бувай! – буркнув він .. – Бувай, – відповів Андрій, але химерного вражіння від посмішки Донцевої змазати не міг
(І. Багряний)
;
– Ми змазали кінцівку футбольного року, бо від самого початку сезону постійно недораховувалися провідних гравців
(із журн.)
.
5
.
перев. док., кого і без прям. дод., кому, чим, по чому, фам.
Сильно ударяти кого-небудь
.
– А ти що? Дуже плакала? .. – Хто?! Я?! Ланка зневажливо змазує всiєю долонею по лицi Гришку. – “Плакала”! Ех, ти! Чого б я плакала?
(В. Винниченко)
;
Піхтір ходив по класу неуважний і замислений; не звернув навіть уваги тоді, коли один з хлопців змазав його по лиці класною губкою
(С. Васильченко)
;
– Моя ще до війни кожного ранку грінки на свинячому смальці смажила. – От я тобі кулаком під дихало змажу, щоб ти не патякав своїм дурним язиком, – насварився хтось із гурту, судорожне
[судорожно]
ковтаючи липучу слину
(Григорій Тютюнник)
;
// 
що, розм.
Різко діючи на органи чуттів людини (про світло, звуки, запах і т. ін.), ударяти (у 10 знач.).
По очах умить різко змазує світло згори від рефлекторового
[рефле#кторного]
ліхтаря. Макс нахиляє голову
(В. Винниченко)
.