СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ЗГО́ДНИЙ
, ЗГО́ДЕН, дна, дне.
1
.
Який дає, виявляє згоду (у 1 знач.)
.
[
Паріс
:]
Слухай, сестро, як ти мене затримала для того, щоб я такі слова приймав від тебе, то я на те не згоден
(Леся Українка)
;
Наш воротар тільки мовчки потакував, – ми були згодні на все
(Ю. Яновський)
;
Родичі переказали, що Лукіян Середа згоден віддати за Грицька дочку
(А. Головко)
;
Він повернувся швидко і повідомив, що генерал згодний прийняти делегацію
(Ю. Смолич)
;
– Спитав би хоч, чи згоден з тобою їхати... – всміхнувся йому Тарас
(Василь Шевчук)
;
Вона ж зухвала, згодна сама опинитися в реакторі, аби лиш зробити по-своєму
(О. Тесленко)
;
// 
у знач. вставн. сл.
– Ви недооцінюєте нашу скромну працю. Так, вона брудна, згоден, але я ще ні на кого не впливав силовими методами
(В. Шкляр)
.
2
.
з ким – чим.
Який має однакові з кимось погляди, дотримується того самого способу дії; солідарний з ким-небудь у чомусь
.
[
Павло
:]
Якщо Яким згоден у речах з Терешком, то я становлю парубоцтву відро горілки
(М. Кропивницький)
;
Марина була цілком з нею згодна, але її проймала злість, що ця думка належить не їй, а Катерині
(Ірина Вільде)
;
Гільйотина запрацювала зі страшною силою, стинаючи голови всім тим, хто був не згоден із новою владою
(О. Шугай)
.