СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ЗАСВО́ЇТИ
ЗАСВО́ЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ЗАСВО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що.
1
.
Сприймаючи що-небудь нове або чуже, робити властивим, звичним для себе
.
Все краще, все пожиточне, засвоюючи і переосмислюючи, використовував і використовує народ у своїй творчості
(М. Рильський)
;
Із засвоєнням мови людина засвоює мовну ментальність
(з наук. літ.)
;
Через кращі твори літератури та мистецтва люди вчаться правильно розуміти і змінювати життя, засвоюють передові ідеї
(з публіц. літ.)
;
Третє тисячоліття обагрило свій початок у багатьох “гарячих точках” планети. І сьогодні загрозливим гулом озивається у світі кожен крок агресивних політиків, котрі ніяк не можуть засвоїти: той, хто сіє вітер, пожне бурю
(із журн.)
.
2
.
Зрозумівши, розібравшись у чому-небудь, запам'ятовувати, вивчати його; опановувати
.
Гриць був здібний хлопець, швидко засвоював усе, що вчили в школі
(Л. Юхвід)
;
Учитель порадив, як нам треба повторювати те, що вже вивчено, як краще засвоїти правила
(О. Донченко)
;
[
Лісістрата
:]
Хоч жінка я, а маю досить розуму. Чимало знань корисних я засвоїла
(Борис Тен, пер. з тв. Арістофана)
.
3
.
Поглинувши, перетравлювати (їжу, поживні речовини), вбирати в себе (про живі організми)
.
Людський розум отримав ту силу, яка ящірці дозволила полетіти, рибі вийти на сушу, рослині засвоювати проміння світила, дикому примату стати людиною
(О. Бердник)
;
Печінка засвоює і нагромаджує поживні речовини, а також усуває токсини й шлаки
(з навч. літ.)
.