СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БА́ХУР
, а, ч.
1
.
лайл.
Розпусник; залицяльник, полюбовник
.
Познайте, молодиці гожі, – З Енеєм бахурі всі схожі. Щоб враг зрадливих всіх побрав!
(І. Котляревський)
.
2
.
зневажл.
Позашлюбна дитина; байстрюк
.
Ти поміж ними
[офіцерами]
шмаркач, синуля, бахур, пацан...
(Ю. Андрухович)
.
3
.
діал.
Хлопець; дитина
.
Лиш небіжка Доця зо мною йшла, а бахурі полетіли, як вітер...
(В. Стефаник)
;
На вулиці десь сусідка Петриха “любко солоденька” періщить, чути, бахура, аж у вухах лящить від вереску
(П. Козланюк)
;
Берко серед села, за церквою, крамничку держав, там же й жив з хазяйкою та двома бахурами
(Б. Антоненко-Давидович)
.