СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЗАВИВА́ТИ
2
, а́ю, а́єш, недок., ЗАВИ́ТИ, в'ю́, в'є́ш, док.
1
.
кого, що.
Робити завитки, закрутки на чому-небудь; закручувати
.
Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі оправляють дроти в те листя, треті фарбують, четверті крохмалять, завивають та розправляють
(Леся Українка)
;
// 
Закручуючи волосся, робити кучері
.
Кучерявий та Іванко, Кучерявий, Хто ж тобі кучері Завивав?
(з народної пісні)
;
Вуса були такі ж кучеряві й вилися, як і раніш. Колись у жарт Клим-Климові не вірили, що він їх не завиває, і чайом
[чаєм]
та уксусом
[оцтом]
мочили їх, щоб перевірити
(В. Винниченко)
;
Сонце сиділо коло здорового на всю стіну дзеркала. Дванадцять служниць .. завили їй кучері і присипали їх золотим порохом
(І. Нечуй-Левицький)
.
2
.
що.
Вплітаючи, з'єднувати в одне ціле
.
Оця красуня
[Прага]
ніжно-руса, Що квіти в коси завива, – Це мужній голос Яна Гуса І Яна Жижки булава
(М. Рильський)
;
// 
Виготовляти що-небудь, сплітаючи з чогось
.
В неділю, в день Тройці, дівчата йдуть у той самий ліс, де завивали вінки, щоб знову розвивати їх
(О. Воропай)
;
Ой зав'ю вінки да на всі святки
(П. Чубинський)
.