СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖИ́ЖКИ́
, жи́жо́к, мн., розм.
Задній бік колін, підколінні сухожилки
.
Сказав Явтух Рябку: – Оце тебе за те По жижках .. так гарно пошмагали, Що Пан із Панею сю цілу ніч не спали
(П. Гулак-Артемовський)
;
Дід заводив нас у такі казкові нетрі старовини, що ми переставали дихати і бити комарів на жижках і на шиї, і тоді вже комарі нас поїдом їли, пили нашу кров
(О. Довженко)
;
Сидячи на возах, дядьки били батогами по спинах та жижках свої шкапи, лаялись, сіпали віжками, але від цього вози ще більше загрузали в болоті
(Б. Антоненко-Давидович)
;
В жижках йому терпло і хотілося сісти
(О. Гончар)
.
(1)
 
[Аж] жи́жки́ (рідко ві́джилки) трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.)
у кого і без дод.
:
а)
 
хто-небудь має нестримне бажання до чогось (перев. до танцю)
.
[
Іван
:]
Аж жижки трусяться, так хочу танцювать
(М. Кропивницький)
;
– Годі, бабо, смутних! Співай нам веселих, – таких, щоб жижки задрижали
(І. Нечуй-Левицький)
;
На всю Горнилівку буйним хмелем розливаються пісні, а троїсті музики витинають таких, що і в старого мимоволі жижки затрусяться
(В. Речмедін)
;
У Тимоша аж жижки затряслися – так кортіло поквитатися з п'яницями
(із журн.)
;
б)
 
у кого-небудь з'являється почуття страху перед кимсь – чимсь
.
– Ведіть у хату.., – сказав замість відповіді хлопець. – Прошу, прошу, – затурбувався господар, а у самого почали жижки трястися
(В. Гжицький)
;
– Ви все жартуєте... – непохвально похитав головою старий фельдшер. – А в мене аж жижки трусяться
(Ю. Смолич)
;
Наче б йому начхать, що з ним зустрівся і розмовляє сам Опанас Батюга, перед яким дрижать жижки і не в таких жевжиків
(Я. Гримайло)
;
Тут Денис так глянув на Трохима, що у того усі жижки задрижали і у душі похолонуло
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
– Щось як замаха крилами над головою та пугукне, так у мене і затрусились жижки, незчувсь, як і присів у траві
(О. Стороженко)
;
У Калокіра віджилки задрижали. Він відчував, що в цей момент вирішується його доля
(Б. Лепкий)
.