СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ЖАРО́ВНЯ
, ЖАРІ́ВНЯ, і, ж.
1
.
Металева, перев. невелика посудина для розжареного вугілля, що використовується замість печі
.
Їсти готують
[бідняки Капрі]
на вулиці, в жаровнях
(М. Коцюбинський)
;
Старий маляр Аліпій на вугляній жарівні виварював коріння чистотілове
(Н. Королева)
;
Дві жаровні, повні червоного жару, стояли посередині для курців
(З. Тулуб)
;
Повикидали
[служниці]
з жаровень вуглини, що вичахли, й знову Дров підкладали сухих, щоб тепліше було і світліше
(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
;
* У порівн.
– Дивись, Карпе, он як річка горить, мов жаровня
(Панас Мирний)
.
2
.
Металевий лист із загнутими краями, на якому печуть або підсушують що-небудь
.
Поставила
[Улянка]
гарбуз варитись, а насіння – на жаровню у духовку
(О. Донченко)
;
Жаровню склепали з шматків жерсті...
(Іван Ле)
.
3
.
Металева лопатка із загнутими двома краями, признач. для вибирання жару
.
Я враз побачив там на якійсь жаровні силу недопалків од свічок
(І. Микитенко)
.