СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ГРОБО́К
, бка́, ч.
1
.
рідко.
Те саме, що гро́бик 1
.
Дитячий гробок
.
2
.
Горбик землі, яким завершується могила; гробик
.
Ївга бігла до неї навпростець.., то провалюючись в ямах давніх могилок, то підіймаючись на високі, недавно насипані гробки
(Л. Яновська)
;
Коли Мирон Данилович ніс хрест укопувати, не впізнав могили: вся біла. Оленка з вікна бачила, як сніг притрушував гробок
(В. Барка)
;
Десь тут була похована його мати... Він довго блукав поміж засніженими гробками
(О. Чорногуз)
.
3
.
тільки мн. (з великої літери).
Те саме, що Про́води 2
.
[
Сахно Черняк
:]
Уже й села нема, а цвинтар залишився. І хто живий, той прийде на Гробки. І пом'яне
(Л. Костенко)
;
Зона навколо Чорнобиля – небачений світом некрополь, де закопані цілі села, та на Гробки тут ніколи не переставали ходити
(з газ.)
.
4
.
тільки мн., діал.
Кладовище
.
[
Степан
:]
Нема ж і моєї Хотини дома, пішла на гробки
(М. Кропивницький)
;
Краще було на Проводах
[ніж на Великдень],
коли все село збиралося на гробки поминати родичів
(Ю. Яновський)
.