СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВЕЗУ́НЧИК
, а, ч., розм.
Пестл. до везу́н.
Військлікар, який робив операцію, каже, що я везунчик. Тепер здоров'я моє піде на поправку
(з публіц. літ.)
;
Про людину, що домоглася успіхів, кажуть: везунчик
(з газ.)
.