СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЕЗБІЛЕ́ТНИК
, а, ч., розм.
Той, хто не має квитка, білета на проїзд (в автобусі, тролейбусі, поїзді і т. ін.).
Чують хлопці, як доводиться йому час від часу ганяти безбілетників на приміських лініях
(О. Гончар)
.