СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ГА́ЛСТУК
, а, ч.
Стрічка, смужка тканини, яку пов'язують під коміром сорочки, блузи і т. ін. вузлом або бантом; краватка
.
Комірчики й сорочка, чорний блискучий галстук на шиї були засмальцьовані, аж блищали проти сонця
(І. Нечуй-Левицький)
;
На білосніжній маніжці чорнів галстук-метелик
(О. Донченко)
;
На хлопчикові шовковий галстук, охайна сорочечка, картузик, полотняні штанці – все мокре, як хлющ
(Ю. Яновський)
;
Доктор Зінгер вийняв з несесера й поклав на стіл шовковий галстук-самов'яз
(Ю. Смолич)
.
(1)
 
Піоне́рський га́лстук <Піоне́рська крава́тка>
трикутна червона хустина, яку носять піонери (у 3 знач.) на шиї, зав'язуючи довгі її кінці вузлом
.
Враз тісно стало в хаті, замайоріли червоні піонерські галстуки, шибки задзвеніли від дзвінких голосів
(О. Донченко)
;
– Шкода, коли б наш досвід, здобутий такою ціною, пропав, загубився. Хто знає? Можливо, він ще колись придасться тим, що ходять нині в піонерських краватках
(О. Гончар)
;
На сцені .. стояло сорок ще зовсім юних музикантів – хлопчиків і дівчаток – з скрипками в руках. В білих сорочечках і в білих блузках, з червоними піонерськими галстуками
(П. Загребельний)
.