СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІТА́ЛЬНИЙ
2
, а, е.
1
.
Який має стосунок до виявів життя, життєздатний, життєдайний
.
Аж не вірилося, який великий заряд життьового
[життєвого]
оптимізму, шаленої вітальної сили, кришталево чистої віри в свою правду й полум'яної любови
[любові]
до покривдженого народу свого було закладено .. в цього юного романтика
(І. Багряний)
;
Життя на планетах не може виникати ні з допомогою панспермії, тобто занесенням життєвих спор з інших світів, ні штучним прищеплюванням тій чи іншій сфері вітального (життєвого) пагінця інтродукторами з високо розвинутих цивілізацій
(О. Бердник)
.
2
.
біол.
Життєвий, прижиттєвий; той, що стосується життєвих явищ; необхідний для життя
.
Той “паралельний” Львів, у якому жив Андрухович і в середохресті якого товклося чимало іншого люду, був головним або й узагалі єдиним об'єктом прикладання інтелектуальної, творчої та іншої вітальної енергії
(із журн.)
;
* Образно.
О. Шпенглер визначав вітальний цикл кожної “високої культури” за трьома ступенями: докультурна, чи етнографічна, власне культурна і стадія цивілізації
(з наук. літ.)
.
3
.
книжн.
Живий
.
Уявіть собі людину із зруйнованою психікою – глибокого олігофрена. Він дихає, його годують, в його організмі відбуваються всі фізіологічні процеси. Він вітальний, однак він бездушний
(з наук.-попул. літ.)
.