СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВПРАВЛЯ́ТИСЯ
2
, я́юся, я́єшся, недок., у чому, також із чого.
Постійними, систематичними заняттями, виконанням певних вправ розвивати й удосконалювати які-небудь уміння та навички
.
– Я дуже зайнятий студіями... Крім того, даю лекції, вправляюсь сам багато в музиці...
(О. Кобилянська)
;
– Патер Алоїзій навмисне водить мене до Жолкєвських вправлятися з латині
(З. Тулуб)
;
Дехто спав, інші вправлялися в стрільбі
(С. Воскрекасенко)
;
// 
Робити певні вправи на спортивних приладах
.
Юрко пішов у фізкультурний зал, де на трапеціях і брусах вправлялися школярі
(О. Донченко)
;
Ми зачудовано дивилися, як на кільцях та брусах хвацько вправляються хлопчаки й дівчата
(Є. Доломан)
;
// 
ірон.
Займатися чим-небудь
.
Вони вже, напевно, десь там стоять на могилі, позадиравши голови, і вправляються в саркастичних дотепах...
(О. Довженко)
.