СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВПРА́ВА
, и, ж.
1
.
Розвиток певних якостей, навичок постійною, систематичною роботою
.
Вивчила недавно .. граматику
[італійську]
і тепер для вправи читаю книжки
(Леся Українка)
;
Щоденна вправа на добрім інструменті здавалася їй перспективою на недалекий побут
[перебування]
в консерваторії
(О. Кобилянська)
;
// 
Спроба опанувати якусь справу, набути певного вміння
.
Тепер не пригадую, щоб у семінарії я оддавався своїм літературним вправам
(С. Васильченко)
;
Поштар теж побачив у вікно дідові вправи на велосипеді
(О. Донченко)
.
2
.
Спеціальне завдання, що виконується для набуття певних навичок або закріплення наявних знань
.
Він сідав до фортеп'яна
[фортеп'яно]
і починав грати зразу обов'язкові вправи
(І. Франко)
;
Михайло .. дивився на Ляського, що в цей час показував різні гімнастичні вправи
(Олесь Досвітній)
;
Патер Алоїзій легко надав знайомству вигляд шкільних вправ із латині
(З. Тулуб)
.
(1)
 
Ві́льні впра́ви (ру́хи)
виконувані по черзі, без перерв і без використання спортивного приладдя гімнастичні вправи у різноманітних комбінаціях
.
Боротьба велась за першість з окремих видів гімнастики – з вільних рухів, стрибків
(з публіц. літ.)
;
Вільні вправи найчастіше застосовують у спортивних видах гімнастики
(з наук.-попул. літ.)
.