СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВІША́К
, а́, ч., розм.
Те саме, що ві́шалка 1, 3
.
Сьогодні я, не хотячи, звалила кочергу, а вона, падаючи, зачепила на вішакові картуз, який упав теж
(Т. Осьмачка)
;
Тодорка підняла кожушину, понесла повісити її на вішак
(Б. Харчук)
;
У шафах було повно чоловічого одягу, ретельно розподіленого по вішаках, щоправда, цілком однакового
(Ю. Андрухович)
;
Не звертаючи найменшої уваги на Чуйчука, що стояв біля вікна, наче вішак, повідчиняла
[Зоня]
шухляди
(Ірина Вільде)
.