СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВІДТО́ЧУВАТИ
, ую, уєш, недок., ВІДТОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., що.
1
.
Точінням робити що-небудь більш гострим або гла́дким
.
Ти молотом твориш, а я – олівцем, деталь ти відточуєш, я – свій рядок, і в темпі єдиному злився наш крок
(В. Сосюра)
;
Хто з дружинників прибирав у човнах, хто порався біля вітрил, хто лагодив зброю – чистив щит, гострив спис, одточував меч
(С. Скляренко)
;
* Образно.
Треба якось призвичаюватися до цих людей, до цього світу, й або примиритися з ним, .. або відточувати пазурі
(Ю. Мушкетик)
.
2
.
перен.
Робити що-небудь дуже досконалим, доводити до високої майстерності; відшліфовувати
.
Ці спостереження допомагають йому у його власних шуканнях, він відточує своє мистецтво
(Ю. Мартич)
;
Користуючись народними образами, порівняннями, метафорами тощо, Т. Шевченко вдосконалював їх, відшліфовував, відточував
(з наук. літ.)
;
У серйозному тренуванні і в різних змаганнях коні відточують свої найкращі якості, виробляють “класність”
(з газ.)
;
За довгі роки роботи в гумористичних журналах Чехов мимоволі відточив майстерність оповідача
(з навч. літ.)
;
Відточити журналістське перо на започаткованому в Кременчуці творчому конкурсі імені Вадима Бойка мали можливість десятки юних талантів
(з газ.)
.