СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВИ́ПРА́ВА
, и, ж.
1
.
Відправлення, вирядження кого-небудь кудись
.
Прийшла моя виправа До краю іншого
(М. Зеров)
;
– Геть мені з очей, бо матимеш таку виправу, що через поріг сторчака летітимеш
(М. Стельмах)
;
// 
Похід, експедиція
.
Вони
[повстанці]
стоять за негайну виправу по козачий хліб за Тегинею
(Іван Ле)
;
Після революції професор Самойлович .. очолив рятувальну виправу на криголамі “Красін”
(Р. Іваничук)
.
2
.
заст.
Те саме, що загі́н
2
.
Виправа козацька рушила з міста за Остапом
(Марко Вовчок)
.
3
.
Те саме, що по́саг.
В покоях шість сестер Ганниних, готуючи сестрі виправу, перегукувались з наймичками
(І. Нечуй-Левицький)
;
Ось шили ми недавно виправу для однієї купецької дочки
(Грицько Григоренко)
.