СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВИ́НЕСТИСЯ
ВИНО́СИТИСЯ
, о́шуся, о́сишся; наказ. сп. вино́сься; недок., ВИ́НЕСТИСЯ, суся, сешся; мин. ч. ви́нісся, неслась, лось; док.
1
.
Швидко вибігати, виїжджати, вилітати звідки-небудь або кудись
.
Вхопила
[Мадлена]
шмат хліба, огірок і, кинувши: “Ну, я побіжу...”, винеслась із кімнати
(Олесь Досвітній)
;
Група вершників звернула з дороги і на скаку винеслась на круте узгір'я
(І. Цюпа)
;
// 
Виходити, переходити куди-небудь, залишати певне приміщення, місцевість
.
“Ну, тут ані я поради не добуду, ані моя гола потіха ні на що не придасться”, – подумав Яць і тихцем винісся з хати
(І. Франко)
;
Сестрам треба було плоїти білизну. Задля вигоди вони винеслися до вітальні
(А. Кримський)
;
// 
Переїжджати, вибиратися
.
Староста і чуть не хоче про нього: саме виносився до Львова
(І. Франко)
.
2
.
тільки недок., рідко.
Виносити речі, майно з дому
.
Почали лаштуваться, та виноситься, та вкладатись
(І. Нечуй-Левицький)
.
3
.
Виступаючи, здійматися над ким-, чим-небудь; бути вищим за когось, щось
.
Між бідними невеличкими міщанськими хатами високо виносилась покрівля його чималої хати з білими цегляними виводами
(І. Нечуй-Левицький)
;
Худий і високий, Друзь принаймні на голову виносився над Женею
(Ю. Шовкопляс)
.
4
.
перен.
Хизуватися чим-небудь, виражати погорду, поводитися зверхньо
.
[
Трохим
:]
Ти все правиш своє? А хіба не пам'ятаєш, як погано люде
[люди]
говорять про Чопоріїв? Виносяться своїм війтівством, .. людей не почитають, не шанують, кривдять
(М. Кропивницький)
;
А проте він
[кожух]
був дуже гордий і.., висячи на жердці над постіллю господаря, чванився та виносився незвичайно
(І. Франко)
.
5
.
тільки док., розм.
Припинити нестися (про свійських птахів)
.
За літо кури винеслись, то тепер і не несуться
(Сл. Гр.)
.
6
.
тільки недок.
Пас. до вино́сити.
Виносилися надвір картини, серед яких були дійсно високомистецькі зразки
(Ірина Вільде)
;
У свято Воздвиження відбувається служба хрестові. Після вечірні хрест Господній виноситься і покладається на престол, на утрені, після великого славослів'я, хрест виноситься з вівтаря, покладається на середині храму для поклоніння
(з наук.-попул. літ.)
.