СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВИНАХО́ДИТИ
, джу, диш, недок., ВИ́НАЙТИ, йду, йдеш; мин. ч. ви́найшов, йшла, ло; док., що.
1
.
Створювати що-небудь зовсім нове, до цього невідоме
.
– Ми боремося, звичайно, з корозією, ми винаходимо різні тривкі сплави металів – з нікелем, хромом, молібденом, ванадієм та іншими домішками
(В. Владко)
;
– Досі все винаходили для війни, хіба ж не пора вже винайти щось – раз і назавжди! – проти неї
(О. Гончар)
;
Напослідок винайшли дзиґарі вежові
(М. Коцюбинський)
;
Тепер, коли шкідливість і марність кохання він цілком усвідомив, .. лишалось тільки винайти проти нього універсального запобіжника
[універсальний запобіжник]
(В. Підмогильний)
.
2
.
тільки док., діал.
Відшукати
.
– Але, може би, ви винайшли для мене яку роботу?
(І. Франко)
.
(1)
 
Винахо́дити / ви́найти спо́сіб
придумувати що-небудь для здійснення, виконання і т. ін. чогось
.
Я винайшов спосіб ураз розв'язати проблему громадського харчування
(Д. Бузько)
;
Виявилось, що то Молибога винайшов спосіб, як позбутися небезпечного провокатора
(Ю. Збанацький)
.
(2)
 
Винахо́дити / ви́найти велосипе́д
займатися розроблянням, пошуками і т. ін. того, що вже давно відоме
.
Коли ми говоримо “винаходити велосипед”, то маємо на думці марнування зусиль та гайнування часу на пошуки, що їх уже давно завершили інші люди
(із журн.)
;
– Хочеш заново винайти велосипед? Це все кустарщина і самодіяльність! – впевнено відрубав Хворостенко
(М. Стельмах)
.