СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВИНАХІ́ДНИК
, а, ч.
Той, хто винайшов або винаходить що-небудь
.
Кому ж першому розпочати нову еру людськості (не рахуючи, розуміється, самого винахідника, який, звичайно, в даному випадку за реально існуючу істоту вважатися не може)?
(В. Винниченко)
;
[
Шумейко
:]
А то ще зробив дощомір власної конструкції...
[
Вася
(з повагою):
]
Значить ви теж винахідник?
(І. Микитенко)
;
День винахідника і раціоналізатора
;
Заслужений винахідник
.