СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВИНАХІ́ДЛИВІСТЬ
, вості, ж.
Властивість за знач. винахі́дливий.
Можна сміливо твердити, що жоден геній не зміг би створити те, що легко й незмушено творить природа порядком великої винахідливості
(В. Підмогильний)
;
Смокчучи її
[грудочку снігу],
зачепився
[Максим]
поглядом за лейтенантів кашкет – і згадав тюрму й винахідливість в'язнів
(І. Багряний)
;
Він аж тремтів увесь, коли траплявся такий небезпечний випадок.., де можна було дати волю своїй винахідливості, умінню, хоробрості
(О. Гончар)
;
Відомо, що людина за складних обставин здатна виявити таку силу і винахідливість, про які й сама не підозрює
(з наук.-попул. літ.)
.