СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТЧЕНА́Ш
, у і а, ч.
1
.
розм.
Основна молитва у віруючих християн, яка розпочинається словами “Отче наш...”
.
Далі став читати
[Наум]
отченаш, аж поки зовсім опустили труну і попи молитвою запечатали яму
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
– Це
[в монастирі]
не вдома: наїлася хліба з салом, прохарамаркала отченаша, та й спати...
(Я. Качура)
;
– Хотіла б я, щоб у кожній моїй прощі, в кожнім отченашу і твоя була часточка – се буде в Бога замісто свічки чи поминок по вмерших
[вмерлих]
твоїх душечках
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
.
2
.
перен., жарт., заст.
Мораль (у 3 знач.), нотація (див. нота́ція
1
)
.
Любив дід додержати до послідньої хвилини, приголомшити, а потім вчитати доброго отченашу
(Г. Хоткевич)
;
Василь та Євген йдуть до школи .. Треба тільки відібрати свідоцтва та вислухати отченаша від Варвари Сергіївни
(У. Самчук)
.
(1)
 
Як отчена́ш,
зі сл.
знати
,
розказувати
і т. ін.
напам'ять, досконало
.
Аж ось і старший появився. Молодий, тихий та обхідчастий; з кожним так любенько розмовляє, тихенько випитує і все як отченаш знає...
(Панас Мирний)
;
Талант же його, мабуть, виявлявся в тому, що він за одним духом викрикував свою ролю, котру знав як отченаш
(В. Винниченко)
.